В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия

Випишіть з художнього твору (на власний вибір) уривок. Визначте вживані в ньому тропи й стилістичні фігури

Показать ответ
Ответ:
Сандалёк
Сандалёк
29.01.2021 16:32

ответ:звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче.

Ідея: смисл життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності.

Основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів.

Композиція:

Поезія складається з шести куплетів по чотири рядки.

Твір починається із звернення до нових Колумбів і Магелланів з пропозицією продовжити відкривати цікаве, незвідане в житті. Протягом поезії автор висловлює думку про прагнення кожної людини жити активно, на благо рідного краю, народу.

Наприкінці поезії В. Симоненко засуджує байдужість і пропонує її «шкварити… на вогні».

Художні засоби:

Звертання: «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Кораблі!..», «Україно!..», «Друзі!..».

Риторичні оклики:

«Напнемо вітрила наших мрій!»

«Кораблі! Шикуйтесь до походу!»

«Мрійництво! Жаго моя! Живи!»

«Відкривай духовні острови!»

«Нидіє на якорі душа!»

«Півень землю всю не розгребе!»

«Шкварити байдужість на вогні!»

Риторичні запитання:

«Хто сказав, що все уже відкрито?

Нащо ж ми народжені тоді?»

«Як нам помістити у корито

Наші сподівання молоді?»

Метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить».

Епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві».

Тавтологія: «відкрито вже відкрите».

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
sstadina9
sstadina9
27.03.2020 02:43

ответ:Остап був хоробрий у бою, але в той же час і обачний. Він умів знайти вихід із скрутного становища, притому з користю для своїх. Навіть прискіпливий Тарас Бульба подейкували: «О, так цей буде з часом добрий полковник! Їй-богу, буде добрий полковник, та ще такий, що й батька за пояс заткне! » Андрій же летів у бій, не відчуваючи нічого. Його одурманювали свист куль, блиск шабель, брязкіт зброї. Він мчав з шаленою хоробрістю, і, де не зміг би перемогти старий козак, він виходив переможцем. І про молодшого сина Тарас говорив: «І це добрий, ворог б його не взяв, вояка; НЕ Остап, а добрий, добрий вояка ».

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота