Можна дібрати такі цитати до характеристики Павлуся з твору "Скарб":
Мати робить все за свою дитину: «Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить».
Зовнішність хлопця: «...такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки».
Ледачий: «Бісові груші, - пробубнить, - які спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот»; «...наймит вернеться з поля і навідається до Павлуся, а тому й голову важко держати на плечах».
Щасливе життя: «Щастя, як горох із мішка, так і сиплеться на нашогоПавлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових. Накупили волів і послали кілька хур у Крим за сіллю, на Дін за рибою, построїли шинок із лавкою та й годують скриню карбованцями, яксвиню горохом. Кругом у сусідів талій давить скотину, а у Павлуся, якна сміх, хоч би один тобі віл іздох»
Цей вірш - це монолог чоловіка до своєї коханої, в якому він розмірковує про її багатогранність та говорить, що вона "найкраща без гриму, Божественна – без одінь." Тобто чоловік говорить, що жінка для нього ідеальна така, якою вона є.
У другій частині чоловік говорить, що сам уподібнюється до неї, починає видавати себе за того, ким він є. Втім, він каже, що не може стати такою, як вона, адже не може жити всупереч власним ідеям.
Можливо, ліричний герой певною мірою страждає від того, що його кохана не завжди показу себе справжню, і він тільки й бить, що грається з нею "за сценарієм небес."
Можна дібрати такі цитати до характеристики Павлуся з твору "Скарб":
Мати робить все за свою дитину: «Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить».
Зовнішність хлопця: «...такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки».
Ледачий: «Бісові груші, - пробубнить, - які спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот»; «...наймит вернеться з поля і навідається до Павлуся, а тому й голову важко держати на плечах».
Щасливе життя: «Щастя, як горох із мішка, так і сиплеться на нашогоПавлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових. Накупили волів і послали кілька хур у Крим за сіллю, на Дін за рибою, построїли шинок із лавкою та й годують скриню карбованцями, яксвиню горохом. Кругом у сусідів талій давить скотину, а у Павлуся, якна сміх, хоч би один тобі віл іздох»
Відповідь:
Цей вірш - це монолог чоловіка до своєї коханої, в якому він розмірковує про її багатогранність та говорить, що вона "найкраща без гриму, Божественна – без одінь." Тобто чоловік говорить, що жінка для нього ідеальна така, якою вона є.
У другій частині чоловік говорить, що сам уподібнюється до неї, починає видавати себе за того, ким він є. Втім, він каже, що не може стати такою, як вона, адже не може жити всупереч власним ідеям.
Можливо, ліричний герой певною мірою страждає від того, що його кохана не завжди показу себе справжню, і він тільки й бить, що грається з нею "за сценарієм небес."