Климко дуже рано втратив батьків,але він не був самотнім:дядько,шкільні друзі,сусіди.Він допомагав дядькові,був надійним товаришем,дуже уважно слухав і до нього тягнулись інші діти.Хлопчик дуже мріяв носити картуза з молоточками,як у дядька.Смерть єдиної рідної людини-дядька та знищення житла його не злякали.Він виявився сильнішими за війну.Він виявляє самотність,винахідливість і наполегливістю.Климко встиг стати справжнім дорослими чоловіком,що піклується про інших,відповідальним,самостійним,витривалими,міцним,які скеля.Він багато встигли за своє коротке життя,встигли зрозуміти і довести,що за будь-яких обставин потрібно залишатись людиною і цим переміг війну.
Луи Буланже (1806-67) практически дебютировал этой темой в салоне 1827 г. . После этого его долго называли не иначе как "Луи Буланже, автор "Мазепы". В картине Буланже пытка только начинается. На фоне романтического старого замка слуги пфальцграфа, могучие полураздетые мужчины в восточной одежде, привязывают отчаянно сопротивляющегося белокурого, с вьющимися локонами, нагого юношу, почти мальчика, к крупу бешеного коня, а старый граф сверху любуется зрелищем казни. Картина выглядит апофеозом бунта прекрасной юности против могущественной старости, но в ней также немало садистической сексуальности. В сущности, это продолжение христианской темы мученичества.