11. Павлусь і Гануся згадували як вони святкували вдома Різдво.
12. Татари перевозили награбоване добро як козацькими возами, так і своїми татарськими возами, які називаються арбами.
13. Батько Павлуся Степан і його сестра Гануся потрапили у полон до татар.
14. Павлусь сподобався татарам -купцям своєю щирою і веселою вдачею, кмітливістю, тим, як швидко він вивчив татарську мову і навіть не думав втікати, ще й допомагав татарам.
15. Його огорнув жах... - мова йже про Павлуся, коли він поранений втік у степ.
16. Пильнував пасіки... - мова йде про діда Павлуся - Андрія Судака
17. Тоді він утікав або до діда ... - мова йде про Павлуся, коли він жив в вці.
18. "Був відважний козак і не жалів себе .. " - мова про брата Павлуся - Петра Судака.
19. Цей татарин для нас вартніший - мова про полоненого сина кримського хана - ватажка татарів Мустафу.
20. " це татарин для нас важніший.. - так говорив сотник Андрій Недоля до діда Панаса про Мустафу.
21. Серед козаків Павлусь зустрівся з братом Петром (це судячи із змісту, бо такого речення дослівно в тексті немає)
22. цитата "Від цих оповідань вироблялася в Павлуся завзята козацька вдача"
23. цитата "Залунало козацьке: "Слава Богу! "
24. цитата "Нам тут добре, та за Україною нам сумно... Хочемо своїх бачити..."
У поетичному творі «Цар Плаксій і Лоскотон» В. Симоненко зображує двох протилежних персонажів. Мені дуже подобається, як автор вміло словами! Країна має називалася Сльозоліи, три сина царя Плаксія називалися Плаксун, дочки Нудота, Вай-Вай, Плакота ... Відразу стає зрозуміло і ясно! Мені здається, це надає твору яскравості все і краси, коли назви і імена вже характеризує певним чином персонажів. Цар Плаксій є втіленням постійного суму, скарги на життя зазвичай все песимізмом. назіваютТь Але печаль і слиози Плаксія безпідставні, тому у читачів він викликає хіба ніщо Іронія, аж ніяк не співчуття. Плакса забороняє сміх в своєму царстві і жорстоко полює на Лоскотона. Лоскотон протиставляється Плаксію, він несе дітям сміх і радість, веселить їх і розважає. Тому прості люди люблять Лоскотона і звільняють його з-під арешту. Звільнившись, Лоскотон залоскотав царя Плаксія так, що той луснув від сміху, а дочки і сини царя Плаксія розбіглися в усі боку. Так країні Сльозолій запанувала радість. Що хотів передати автор яскравими образами, захоплюючим своєї казки? По-перше, в нашому часто зустрічаються подібні типи людей, Ми бачимо і тих, хто постійно плаче і скаржиться на долю, всім тільки негативний. Зустрічаємо і таких, хто, як сюжетом життя бачить погане, Лоскотон, випромінює веселить людей, що радість енергію. Важливо, що переміг в цьому поєдинку песимізму і оптимізму саме і життєву Лоскотон. Цим В. Симоненко підкреслює, що радісне ставлення до життя є природним для людини. Читаючи казки, ми часто дізнаємося в образах оточуючих, ай себе. Я зрозумів, що сам іноді веду себе, як справжній цар Плаксій. А. коли мої близькі казкових не тільки намагаються пояснити мені неправильність моєї поведінки, я часто тільки злюся ... Але добре, що ця казка до мені зрозуміти свої помилки. Тепер я спробую не перетворюватися в царя Плаксія, навіть якщо все складається не так, як я хочу, звичайно, мені б хотілося стати Лоскотоном для моїх близьких і друзів: приносити їм радість і сміх, веселити їх і відволікати від життєвих негараздів.
Відповідь:
якщо всі відповіді не помістяться тут - продовження в коментарі
1. Село називалося вка
2. Дружина Степана Судака - Палажка
3. Ганусі було 13 років
4. Павлусь у козаків зустрівся з рідним братом Петром
5. Прізвище козацького сотника Недоля
6. Зброя, якою козаки користувалися - шаблі, списи, рушниці, а втікаючих татарів ловили арканами.
7. Саме таким арканом Семен Непорадний і зловив татарина.
8. Командир татар - син девлет-гірея (кримського хана) Ібрагіма - Мустафа-ага
9. Павлусь до Криму рушив один
10. Павлуся продав татарам харциз (розбійник) Карим.
11. Павлусь і Гануся згадували як вони святкували вдома Різдво.
12. Татари перевозили награбоване добро як козацькими возами, так і своїми татарськими возами, які називаються арбами.
13. Батько Павлуся Степан і його сестра Гануся потрапили у полон до татар.
14. Павлусь сподобався татарам -купцям своєю щирою і веселою вдачею, кмітливістю, тим, як швидко він вивчив татарську мову і навіть не думав втікати, ще й допомагав татарам.
15. Його огорнув жах... - мова йже про Павлуся, коли він поранений втік у степ.
16. Пильнував пасіки... - мова йде про діда Павлуся - Андрія Судака
17. Тоді він утікав або до діда ... - мова йде про Павлуся, коли він жив в вці.
18. "Був відважний козак і не жалів себе .. " - мова про брата Павлуся - Петра Судака.
19. Цей татарин для нас вартніший - мова про полоненого сина кримського хана - ватажка татарів Мустафу.
20. " це татарин для нас важніший.. - так говорив сотник Андрій Недоля до діда Панаса про Мустафу.
21. Серед козаків Павлусь зустрівся з братом Петром (це судячи із змісту, бо такого речення дослівно в тексті немає)
22. цитата "Від цих оповідань вироблялася в Павлуся завзята козацька вдача"
23. цитата "Залунало козацьке: "Слава Богу! "
24. цитата "Нам тут добре, та за Україною нам сумно... Хочемо своїх бачити..."
Пояснення:
У поетичному творі «Цар Плаксій і Лоскотон» В. Симоненко зображує двох протилежних персонажів. Мені дуже подобається, як автор вміло словами! Країна має називалася Сльозоліи, три сина царя Плаксія називалися Плаксун, дочки Нудота, Вай-Вай, Плакота ... Відразу стає зрозуміло і ясно! Мені здається, це надає твору яскравості все і краси, коли назви і імена вже характеризує певним чином персонажів. Цар Плаксій є втіленням постійного суму, скарги на життя зазвичай все песимізмом. назіваютТь Але печаль і слиози Плаксія безпідставні, тому у читачів він викликає хіба ніщо Іронія, аж ніяк не співчуття. Плакса забороняє сміх в своєму царстві і жорстоко полює на Лоскотона. Лоскотон протиставляється Плаксію, він несе дітям сміх і радість, веселить їх і розважає. Тому прості люди люблять Лоскотона і звільняють його з-під арешту. Звільнившись, Лоскотон залоскотав царя Плаксія так, що той луснув від сміху, а дочки і сини царя Плаксія розбіглися в усі боку. Так країні Сльозолій запанувала радість. Що хотів передати автор яскравими образами, захоплюючим своєї казки? По-перше, в нашому часто зустрічаються подібні типи людей, Ми бачимо і тих, хто постійно плаче і скаржиться на долю, всім тільки негативний. Зустрічаємо і таких, хто, як сюжетом життя бачить погане, Лоскотон, випромінює веселить людей, що радість енергію. Важливо, що переміг в цьому поєдинку песимізму і оптимізму саме і життєву Лоскотон. Цим В. Симоненко підкреслює, що радісне ставлення до життя є природним для людини. Читаючи казки, ми часто дізнаємося в образах оточуючих, ай себе. Я зрозумів, що сам іноді веду себе, як справжній цар Плаксій. А. коли мої близькі казкових не тільки намагаються пояснити мені неправильність моєї поведінки, я часто тільки злюся ... Але добре, що ця казка до мені зрозуміти свої помилки. Тепер я спробую не перетворюватися в царя Плаксія, навіть якщо все складається не так, як я хочу, звичайно, мені б хотілося стати Лоскотоном для моїх близьких і друзів: приносити їм радість і сміх, веселити їх і відволікати від життєвих негараздів.