1.Саме він зберіг і повернув народу його голос – українську мову. Для кожного з нас ім'я Шевченка є святим. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Велич Кобзаря – у величі всієї України і в особистій долі кожного українця.
2. не знаю
3.Прибувши до Петербурга, а згодом отримавши таку довгоочікувану свободу, молодий митець почав органічно зживатися з новим середовищем, у яке, як "на крилах, перелетів" із свого челядницького горища. Розпочалася наука в Академії у відомого художника Карла Брюлова.
4.У ранніх творах (інколи і в пізніших) Шевченко переважно схилявся до романтики: в них бачимо його інтерес до незвичайного, яскравого і навіть таємничого, фантастичного, піднесений стиль мови, деяку розчуленість, навіть сентиментальність, захоплення історичним минулим, а це якраз основні риси романтизму.
5.У "Причинній" я відкрив(ла) для себе зовсім іншого Шевченка. Любов'ю до. України так само насичений кожен рядок, але виявляється патріотизм не у прямому розмірковуванні про її долю, не у твердості і непохитності, а у відтворенні дивовижної культури, вірувань, замилуванні природою, людьми. (Я НЕ ВПЕВНЕНА ЩО ЦЯ ВІДПОВІДЬ ПРАВИЛЬНА)
6.Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря — це твори на історичну тематику: "Іван Підкова", "Тарасова ніч", "Гамалія", "Гайдамаки", "Чигрине, Чигрине" та інші.
Судячи з усього хлопці відрізняються навіть зовнішньо. Ява кремезніший, цупкіший, У нього "весь ніс і щоки у рудому ластовинні". Ява говорить швидко, наче з кулемета строчить. Саме Ява головний фантазер і генератор різних ідей. Він видумував різні штуки-викаблуки для того, щоб прославитися. Ява змінював свою мрію про майбутню професію, як циган коні.
Павлуша більш тендітний, делікатний, спокійний, розважливий. У Павлуші "великі відстовбурчені вуха". Говорить Павлуша повагом, розтягуючи слова. Павлуша в основному підтакував Яві і підтримував його у всьому. Павлуша як з першого класу почав мріяти про професію льотчика, то так цій мрії і не зраджував.
Пояснення:
цитати: І Ява весь час вигадував різні штуки-викаблуки заради нашої слави. не часто мене Ява хвалить.
Ява міняв професії, як циган коні. Сьогодні він моряк, капітан далекого плавання. Завтра він геолог. Післязавтра директор кондфабрики ("по три кілограми "Тузика" на день можна їсти"). Тоді футболіст київського "Динамо". Тоді художник. Тоді звіролов, що ловить для дресирувальників хижих тигрів, барсів та ягуарів. А сьогодні, бачте, міліціонер.
Я ж — ні. Я як ото вирішив ще у першому класі, що буду льотчиком, так досі держусь, не схибив.
1.Саме він зберіг і повернув народу його голос – українську мову. Для кожного з нас ім'я Шевченка є святим. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Велич Кобзаря – у величі всієї України і в особистій долі кожного українця.
2. не знаю
3.Прибувши до Петербурга, а згодом отримавши таку довгоочікувану свободу, молодий митець почав органічно зживатися з новим середовищем, у яке, як "на крилах, перелетів" із свого челядницького горища. Розпочалася наука в Академії у відомого художника Карла Брюлова.
4.У ранніх творах (інколи і в пізніших) Шевченко переважно схилявся до романтики: в них бачимо його інтерес до незвичайного, яскравого і навіть таємничого, фантастичного, піднесений стиль мови, деяку розчуленість, навіть сентиментальність, захоплення історичним минулим, а це якраз основні риси романтизму.
5.У "Причинній" я відкрив(ла) для себе зовсім іншого Шевченка. Любов'ю до. України так само насичений кожен рядок, але виявляється патріотизм не у прямому розмірковуванні про її долю, не у твердості і непохитності, а у відтворенні дивовижної культури, вірувань, замилуванні природою, людьми. (Я НЕ ВПЕВНЕНА ЩО ЦЯ ВІДПОВІДЬ ПРАВИЛЬНА)
6.Тараса Григоровича Шевченка завжди цікавила історія. Поет пишався славним минулим свого народу, вірив, що його волелюбний і незалежний характер не зломлений кріпосницькою системою. Важлива частина спадщини Кобзаря — це твори на історичну тематику: "Іван Підкова", "Тарасова ніч", "Гамалія", "Гайдамаки", "Чигрине, Чигрине" та інші.
Відповідь:
Судячи з усього хлопці відрізняються навіть зовнішньо. Ява кремезніший, цупкіший, У нього "весь ніс і щоки у рудому ластовинні". Ява говорить швидко, наче з кулемета строчить. Саме Ява головний фантазер і генератор різних ідей. Він видумував різні штуки-викаблуки для того, щоб прославитися. Ява змінював свою мрію про майбутню професію, як циган коні.
Павлуша більш тендітний, делікатний, спокійний, розважливий. У Павлуші "великі відстовбурчені вуха". Говорить Павлуша повагом, розтягуючи слова. Павлуша в основному підтакував Яві і підтримував його у всьому. Павлуша як з першого класу почав мріяти про професію льотчика, то так цій мрії і не зраджував.
Пояснення:
цитати: І Ява весь час вигадував різні штуки-викаблуки заради нашої слави. не часто мене Ява хвалить.
Ява міняв професії, як циган коні. Сьогодні він моряк, капітан далекого плавання. Завтра він геолог. Післязавтра директор кондфабрики ("по три кілограми "Тузика" на день можна їсти"). Тоді футболіст київського "Динамо". Тоді художник. Тоді звіролов, що ловить для дресирувальників хижих тигрів, барсів та ягуарів. А сьогодні, бачте, міліціонер.
Я ж — ні. Я як ото вирішив ще у першому класі, що буду льотчиком, так досі держусь, не схибив.