В.Стефаник «Камінний хрест». Визначте художні засоби (може бути декілька в кожній цитаті).
1. «Догори ліз кінь, як по леду».
2. «Ліва рука Івана обвивалася сітею синіх жил, як ланцюгом із синьої сталі».
3. «Вік свій збув на тім горбі».
4. «Хоч би Іваниха хрестом стелилася, то не
5. «Спросив Іван ціле село».
6. «То як часом якась долішня хвиля викарбутить великий камінь із води і покладе його
на беріг, то той камінь стоїть на березі тяжкий і бездушний. Сонце лупає з нього черепочки
давнього намулу і малює по нім маленькі фосфоричні звізди».
7. «Блимає той камінь, мертвими блисками, відбитими від сходу і заходу сонця, і
кам’яними очима своїми глядить на живу воду і сумує, що не гнітить його тягар води, як
гнітив від віків. Глядить із берега на воду, як на утрачене щастя».
8. «Потряс сивим волоссям, як гривою, кованою зі сталених ниток».
9. «Сини, уважєєте, письменні, так як дістали якесь письмо до рук, як дістали якусь
напу, та як підійшли під стару, та й пилили, пилили, аж перерубали».
10. «Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі».
11. «Всякої бесіди було богато, але вона розліталася в найріжніші сторони, як надгнилі
дерева в старім лісі».
12. «Як уходили назад до хати, то ціла хата заридала».
Нещодавно я прочитала казку О. Олеся «Микита Кожум’яка».
У цьому невеликому творі є багато персонажів, бо написаний він для виконання на сцені. Усі герої дуже різні.
Велике лихо спіткало князя та княгиню, адже злий Змій захотів полонити їхню єдину дочку. Проте у розмові княгині з дівчиною відчувається не тільки сум, а й надія на порятунок. Мені сподобалась мужність молодої князівни, яка заспокоює своїх рідних. Вона сміливіша за воєвод князя, бо не боїться смерті. Воєводи ж не хочуть стати на двобій зі злим змієм, вони стоять на думці «скоритись долі». Мене засмутило те, що вони не хочуть почути заклик князя
За яку, скажіть , провину
Мусим ми платить данину?!
За що кров з нас смокче Змій?
Воєводи на двобій!
Також мене вразив Микита своєю силою. Ще малим хлопчиком, він добре боровся. Кожум’яка «чулий, добрий, і розумний, і хоробрий, а зачепиш – як огонь !». Він сентиментальний, любить князівну. Також він любить дітей, добрий та справедливий до них. Уважно вислухав їхню та погодився до
Цікаво та напружено описано двобій. Я чула розмову голосів, і уявляла себе серед юрби людей, котра уважно стежить за боротьбою, підбадьорює Микиту та захоплюється ним. І щиро раділа зі всіма, коли закінчився бій і переміг Микита. В кінці твору ми бачимо Кожум’яку з князівною. Добро перемогло зло.
Я вважаю , що на сьогоднішній день мало хто покинувби все заради когось, мало хто наважився б на такі відчайдушні кроки і вчинки.
(ну там можеш сам дописати якщо невистачає)