Вінграновський «Сіроманець»
Варіант 2
1. Що сталося з Сіроманцем на старість?
А він оглух
Б втратив зуби
В він осліп
2. Що вибив з рук Чепіжного Сіроманець?
А рушницю
Б палицю
В автомат
3. Яке ім’я Чепіжного?
А Дмитро
Б Василь
В Андрій
4. Чому одного дня Сашко не пішов до школи?
А захворів
Б поїхав з татом на базар
В пішов шукати Сіроманця
5. Яку пору року зобразив автор на початку твору?
А осінь
Б зима
В літо
6. Хто допомагав Чепіжному копати яму на Сіроманця?
А Петро Лях
Б льотчики
В Побігайло
7. Хто зловив Сіроманця?
А Шевчук
Б Побігайло
В Чепіжний
8. Піратом польових в у творі названо
А Сашка
Б Петра Ляха
В Сіроманця.
9. З якою метою Сашко відправляється разом із вовком в
Одесу?
А тікають від Чепіжного
Б повернути зір Сіроманцеві
В подорожувати і побачити море
10. Про кого йдеться в цитаті «До школи… ходив далеченько. До школи була і дорога, нею ходили всі, хто хотів, а… ходив стежкою, лісом…»?
А Андрій Лях
Б Сашко
В Олесь
11. Що означає вираз з твору М. Вінграновського «Сіроманець» сидіти в печінках?
А наїстися
Б набридати
В запам’ятати
12. Як звати хлопчика, якого врятував Сіроманець під час заметілі?
А Олесь
Б Федько
В Андрійко.
Соломія та Остап. Закохані, але змушені розлучитися через примху пана, молоді люди не стали коритися долі, вирішуючи втекти в Бессарабію у пошуках кращого життя. Однак, їхній шлях був нелегким й трагічним. Автор розкриває образи саме в боротьбі з лихою долею, підкреслюючи гідність та глибокий психологізм головних персонажів. З першого погляду Соломія та Остап є типовими представниками селянства того часу, однак при глибшому розумінні твору, при подальшому аналізі поведінки головних героїв стає зрозумілим той факт, що перед нами непересічні залякані селяни-кріпаки, а люди, сповнені почуття гідності, прагненням до волі, здатними нести відповідальність за прийняті рішення й за своє життя. Треба зазначити, що жага волі присутня не тільки в зовнішня – скинути с себе кріпацьке ярмо, жити як людина -, а й внутрішня – мати
змогу самому приймати рішення, бути вірним своїм принципам.
Кирило подобається мені, тому що він весела та жвава людина. Взагалі, справжній козак-запорожець! Автор не ідеалізує його, як, наприклад, головного героя Петра. Як жива людина, Кирило часом бешкетує, робить необачні вчинки. Наприклад, він легко піддається захопленням та в азарті викрадає дівчину Лесю.
Проте Кирило Тур — справжній друг та хороший козак. Він здатний не тільки щось таке втнути, веселитися та гуляти. Кирило хоробрий воїн, він понад усе цінує козацьке побратимство. За своїм названим братом Богданом Чорногором він готовий піти хоч у пекло. Покарання за викрадення дівчини Тур зносить з гідністю та мужністю.
Наприкінці твору розбишака Кирило Тур робить справді героїчний вчинок. Він приходить у тюрму до гетьмана Сомка, щоб визволити його. Є лише один б врятувати гетьмана — залишитися замість нього в камері та самому чекати страти…
Переконуючи гетьмана, Тур розповідає байки про козацьких характерників: «То як намалює вуглем на стін човен, сяде та й попливе, немов по лиману». Кремезний, сильний та загадковий — можливо, Тур сам характерник та вміє чаклувати? І зможе ви з тюрми на намальованому човні?
Чесно сказати, я навіть зрадів, коли Яким Сомко відмовився від жертви та Кирило Тур залишився живий. Треба, щоб таких людей жило якнайбільше в світі. Хай навіть і в книжному.