"Енеїда" І. Котляревського — прекрасна і безсмертна перлина української літератури. Письменник не пішов сліпо за Вергілієм, а лише взяв канву з його твору, створивши на її основі цілком оригінальну поему. І. Котляревський у своїй поемі славить українське козацтво, підкреслює його героїзм і відданість всенародній справі, показує життя різних верств українського суспільства II половини XVIII століття. "Поема Котляревського,— писав М. Рильський,— самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено в жупани і кобеняки українського козацтва XVIII ст., в каптани й мундири тодішнього чиновництва, у підрясники й ряси "халтурного роду" — духовенство, де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства, що замінило собою Вергілієвих олімпійців". Крім прекрасних картин народного одягу, у поемі згадується безліч страв, ігор, танців, звичаїв, обрядів та вірувань.
Беремо для прикладу останні рядки вірша.Ділимо слова на склади.Наголошені склади позначаємо, наприклад, жирним.Добре ще б було позначити склади,які не є фактично наголошенимиу слові, але які виділяються причитанні вірша інтонацією, наприклад так _. :
Ма-те-рі роз-ка-зу-вать не тре-ба,
Як ду-ша світ-лі-є пе-ред днем
В ха-ті, що при-в’я-за-на до не-ба
Сві-тан-ко-вим ма-ми-ним вог-нем.
!U/ !U/ !U/ !U/ !U
!U/ !U/ !U/ !U/ !
!U/ !U/ !U/ !U/ !U
!U/ !U/ !U/ !U/ !
Віршовий розмір: п'ятистопний хорей (з неповною наголошеною стопою)
Пояснення:
! – склад з наголошеним голосним
∪ – склад з ненаголошеним голосним
Хорей – двоскладова стопа з наголосом на першому складі |!U|
Объяснение:
"Енеїда" І. Котляревського — прекрасна і безсмертна перлина української літератури. Письменник не пішов сліпо за Вергілієм, а лише взяв канву з його твору, створивши на її основі цілком оригінальну поему. І. Котляревський у своїй поемі славить українське козацтво, підкреслює його героїзм і відданість всенародній справі, показує життя різних верств українського суспільства II половини XVIII століття. "Поема Котляревського,— писав М. Рильський,— самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено в жупани і кобеняки українського козацтва XVIII ст., в каптани й мундири тодішнього чиновництва, у підрясники й ряси "халтурного роду" — духовенство, де широким пензлем змальовано побут тогочасного панства, що замінило собою Вергілієвих олімпійців". Крім прекрасних картин народного одягу, у поемі згадується безліч страв, ігор, танців, звичаїв, обрядів та вірувань.
Відповідь:
Беремо для прикладу останні рядки вірша.Ділимо слова на склади.Наголошені склади позначаємо, наприклад, жирним.Добре ще б було позначити склади,які не є фактично наголошенимиу слові, але які виділяються причитанні вірша інтонацією, наприклад так _. :
Ма-те-рі роз-ка-зу-вать не тре-ба,
Як ду-ша світ-лі-є пе-ред днем
В ха-ті, що при-в’я-за-на до не-ба
Сві-тан-ко-вим ма-ми-ним вог-нем.
!U/ !U/ !U/ !U/ !U
!U/ !U/ !U/ !U/ !
!U/ !U/ !U/ !U/ !U
!U/ !U/ !U/ !U/ !
Віршовий розмір: п'ятистопний хорей (з неповною наголошеною стопою)
Пояснення:
! – склад з наголошеним голосним
∪ – склад з ненаголошеним голосним
Хорей – двоскладова стопа з наголосом на першому складі |!U|
Пояснення: