У «Слово про похід Ігорів» присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники — як поему (поетичність метафор і порівнянь, ритмічна будова значної частини тексту, багата символіка) або повість. Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір героїчною поемою.
Тема твору: зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні). Ідея твору: заклик до єднання, любові до рідної землі.
Тирлик — маленький хлопчик років 4-6. Невідомо, чому його так називали. Можливо, прозвали Тирликом ще тоді, коли він був зовсім маленький і не вимовляв звука "р"
У Тирлика була мама, яка знаходилася далеко від нього. Виховували хлопчика дідусь та бабуся, з якими він проживав на хуторі, де, окрім нього, дітей не було. Дідусі й бабусі дуже любили хлопчика, а якщо шуткували, а можливо, й дратувалися з Тирликом, то по-доброму.
Зранку Тирлик прокидався, снідав. Дідусь і бабуся були вже на роботі, і Тирлик пішов "орати" шмат поля, що в кінці двору, та огород баби Вусті. Він уявляв себе тракторцем, зловив сонного кота, і запряг його орати город, але потім кіт втік і він продовжив орати город сам.
Потім він "виступав" з трибуни перед хуторянами, яких добре уявляв. Потім Тирлик "ховав" діда Петра, який помер позаминулого тижня. Бабуся думала, що Тирлик ховав метрвого пацюка, але коли він сказав їй про діда Петра, вона налякала внука, сказавши що дух діда Петра буде переслідувати його.
Товаришував Тирлик тільки з дідусями та бабусями, бо на хуторі, окрім нього, дітей не було. Коли і появлявся хтось молодший, то це був не хуторянин, а із сусіднього села, куди ходили на свята. Одного разу приїздила дівчинка Люба, з якою хлопчик подружився, навіть надумав оженитися, аби вона лишилася і не поверталася в місто. Тирлик пішов до бригадира дерево на хату, той пообіцяв до Тирлик весь день чекав, коли привезуть дерево, пообіцяв Любі надіслати сватів, але вона так і не дочекалася їх. Люба повернулася в місто.
Дивіться також
Тирлик (повний текст)
▲ читається за 36 хвилин
"Тирлик" (шкільні твори)
Біографія Анатолія Дімарова
Тирлик був вільний до обіду і пішов провідати бабу Химку. Потім він гостював у діда Остапа, якого навіть вважали характерником. Діда Остапа він не дуде любив, бо той його часто дразнив. Але в діда Остапа була пасіка і коли він запропонував Тирлику пола
Тема твору: зображення невдалого походу князя Ігоря проти половців 1185 р. (у вузькому розумінні); історична доля Руської землі, її минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумінні).
Ідея твору: заклик до єднання, любові до рідної землі.
Тирлик — маленький хлопчик років 4-6. Невідомо, чому його так називали. Можливо, прозвали Тирликом ще тоді, коли він був зовсім маленький і не вимовляв звука "р"
У Тирлика була мама, яка знаходилася далеко від нього. Виховували хлопчика дідусь та бабуся, з якими він проживав на хуторі, де, окрім нього, дітей не було. Дідусі й бабусі дуже любили хлопчика, а якщо шуткували, а можливо, й дратувалися з Тирликом, то по-доброму.
Зранку Тирлик прокидався, снідав. Дідусь і бабуся були вже на роботі, і Тирлик пішов "орати" шмат поля, що в кінці двору, та огород баби Вусті. Він уявляв себе тракторцем, зловив сонного кота, і запряг його орати город, але потім кіт втік і він продовжив орати город сам.
Потім він "виступав" з трибуни перед хуторянами, яких добре уявляв. Потім Тирлик "ховав" діда Петра, який помер позаминулого тижня. Бабуся думала, що Тирлик ховав метрвого пацюка, але коли він сказав їй про діда Петра, вона налякала внука, сказавши що дух діда Петра буде переслідувати його.
Товаришував Тирлик тільки з дідусями та бабусями, бо на хуторі, окрім нього, дітей не було. Коли і появлявся хтось молодший, то це був не хуторянин, а із сусіднього села, куди ходили на свята. Одного разу приїздила дівчинка Люба, з якою хлопчик подружився, навіть надумав оженитися, аби вона лишилася і не поверталася в місто. Тирлик пішов до бригадира дерево на хату, той пообіцяв до Тирлик весь день чекав, коли привезуть дерево, пообіцяв Любі надіслати сватів, але вона так і не дочекалася їх. Люба повернулася в місто.
Дивіться також
Тирлик (повний текст)
▲ читається за 36 хвилин
"Тирлик" (шкільні твори)
Біографія Анатолія Дімарова
Тирлик був вільний до обіду і пішов провідати бабу Химку. Потім він гостював у діда Остапа, якого навіть вважали характерником. Діда Остапа він не дуде любив, бо той його часто дразнив. Але в діда Остапа була пасіка і коли він запропонував Тирлику пола
Объяснение: