Уявіть себе журналістом шкільної газети, якому потрібно підготуватися до інтерв'ю з Климком. Продумайте запитання, які б ви задали хлопчику, а також відповіді, які могли б отримати від нього. Скласти потрібно не менше шести запитань і відповідей.
Відповідь: "Е, ні, який же він худющий. Опецькуватий... А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло". - "Це ж не Митько!.. Приятель його, Сергій."
"Ет, тобі аби смішки. Несерйозна ти людина."
"Спиш! Йому довірили пост, а він спить... Та як ти міг! А якби це на війні?! Хіба з таким підеш у розвідку?!"
"Мені нічого було відповісти. Приголомшений, картаючи себе за негідний вчинок, я принишк у курені... Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір'я. Горе мені!"
"Докори совісті люто вгризались у моюдушу, шматували її на дрібні клаптики."
"Вмить я пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані мислі зароїлись у голові: "Ну що я, - думалось мені, - у порівнянні хоча б із оцим деревцем? Якась комаха! А в порівнянніз цілим лісом? Якийсь мікроб. А в порівнянні з земною кулею?"
"А зоологія, по твоєму краща? Я одного разу поглянув у підручник - там якісь кишковопорожнинні, гадюки - бридота одна!... Маєш бажання, то й читай собі, скільки влізе."
"Куди, ти що... Назад! Ти що, збожеволів! Щоб під воду затягло? Як дурне теля? Не здумай лізти! - тягнув я його [Митька] що було сили."
Відповідь: "Е, ні, який же він худющий. Опецькуватий... А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло". - "Це ж не Митько!.. Приятель його, Сергій."
"Ет, тобі аби смішки. Несерйозна ти людина."
"Спиш! Йому довірили пост, а він спить... Та як ти міг! А якби це на війні?! Хіба з таким підеш у розвідку?!"
"Мені нічого було відповісти. Приголомшений, картаючи себе за негідний вчинок, я принишк у курені... Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір'я. Горе мені!"
"Докори совісті люто вгризались у моюдушу, шматували її на дрібні клаптики."
"Вмить я пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані мислі зароїлись у голові: "Ну що я, - думалось мені, - у порівнянні хоча б із оцим деревцем? Якась комаха! А в порівнянніз цілим лісом? Якийсь мікроб. А в порівнянні з земною кулею?"
"А зоологія, по твоєму краща? Я одного разу поглянув у підручник - там якісь кишковопорожнинні, гадюки - бридота одна!... Маєш бажання, то й читай собі, скільки влізе."
"Куди, ти що... Назад! Ти що, збожеволів! Щоб під воду затягло? Як дурне теля? Не здумай лізти! - тягнув я його [Митька] що було сили."
"Але ж не ризикувати життям!"
Відповідь:
План:
1. До кордону із Cеменом Пустуном.
2. Можлива небезпека.
3. Під рядном.
4. Повітка.
5. Гарненька панна.
6. Вимушена втеча.
7. Підвода.
8. Ліс близько.
9. Лист від Мусі.
10. Процес життя природи.
11. Двоє закоханих.
12. Темна глибина лісу.
13. Просвіт.
14. Постріли на межі кордонів.
15. "Торжество двох великих кузьок".
16. Щастя - момент.
17. Прощання.
18. Завжди в душі.
Р.S.: пояснення слів, які можуть бути незрозумілими:
- рядно - це покривало або ковдра;
- підвода - це віз;
- повітка - господарське приміщення для свійських тварин або зберігання господарського майна.
Пояснення: