уявіть, що ви зустрілися з марусею з казки «мудра дівчина». складіть діалог (5-6 реплік) на тему «чи можуть злі люди бути розумними?», обґрунтовуючи власні твердження.
Вид лірики — громадянська. Жанр — ліричний вірш. Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість. Римування: білий вірш. Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту: 1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?» 4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…» Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..» ХУДОЖНІ ЗАСОБИ: епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»; метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»; риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»; асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»; порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».
Після поразки Трої Еней з іншими троянцями тікає морем, а Юнона, яка ненавиділа його, попросила Еола, аби той потопив парубка, але хлопець домовляється з Нептуном і буря стихає. Потім вони потрапляють у Карфаген, цариця якого закохується в Енея. Троянці жили там два роки, поки Меркурій не нагадав, що вони повинні будувати Рим.
Далі Еней приплив до Сицилії, де вирішив пом'янути батька. Юнона підмовила троянських жінок підпалити човни Енея, але той знову звернувся до богів і випросив дощ. Вночі уві сні Анхіз, батько хлопця, попросив навідати його у пеклі.
На Кумській землі Сивілла за подарунок собі та хабар Фебу провела Енея до пекла, де батько напророчив синові, що той всім світом буде керувати.
Далі троянці потрапляють на острів царя Латина і за тиждень вивчають латину. Еней підкупає царя подарунками і той хоче видати за нього дочку Лавинію, але її наречений, Турн, оголосив Енеєві і латинам війну. Потім Еней об'єднується з аркадянами, приносить жертву богам. Венера просить у Вулкана зробити зброю для сина, тобто Енея. Боги почали сваритися, але Зевс заборонив їм втручатися. Юнона допомагає Турнові, хоча Зевс її попередив, що Еней стане безсмертним. Еней вбиває Турна.
Жанр — ліричний вірш.
Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість.
Римування: білий вірш.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту:
1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?»
4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…»
Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..»
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ:
епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»;
метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»;
риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»;
асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»;
порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».
Після поразки Трої Еней з іншими троянцями тікає морем, а Юнона, яка ненавиділа його, попросила Еола, аби той потопив парубка, але хлопець домовляється з Нептуном і буря стихає. Потім вони потрапляють у Карфаген, цариця якого закохується в Енея. Троянці жили там два роки, поки Меркурій не нагадав, що вони повинні будувати Рим.
Далі Еней приплив до Сицилії, де вирішив пом'янути батька. Юнона підмовила троянських жінок підпалити човни Енея, але той знову звернувся до богів і випросив дощ. Вночі уві сні Анхіз, батько хлопця, попросив навідати його у пеклі.
На Кумській землі Сивілла за подарунок собі та хабар Фебу провела Енея до пекла, де батько напророчив синові, що той всім світом буде керувати.
Далі троянці потрапляють на острів царя Латина і за тиждень вивчають латину. Еней підкупає царя подарунками і той хоче видати за нього дочку Лавинію, але її наречений, Турн, оголосив Енеєві і латинам війну. Потім Еней об'єднується з аркадянами, приносить жертву богам. Венера просить у Вулкана зробити зброю для сина, тобто Енея. Боги почали сваритися, але Зевс заборонив їм втручатися. Юнона допомагає Турнові, хоча Зевс її попередив, що Еней стане безсмертним. Еней вбиває Турна.