Уважно перегляньте надіслану презентацію, прочитайте текст кожного слайду. Дати письмові відповіді на питання. Відповіді підкріплюйте цитатами (досить 2-3).
1. Що визначає моральну позицію Тараса Бульби?
2. Яким постає Тарас Бульба в сім’ї? Яке значення для нього мають сім’я, дім?
3. Яким було ставлення Тараса Бульби до Запорозької Січі.
4. У чому сила Тараса Бульби як отамана?
5. Знайдіть у промові Тараса центральну фразу і поясніть, чому саме її обрали.
6. Стисло розкажіть про бій під Дубном.
7. Як розкривається козацька сила Тараса Бульби, талант полководця?
8. Чому найстрашніший злочин для Тараса Бульби — зрада Батьківщині і загальній справі
визволення?
9. Чому Андрій не тікав, не ховався та не просив пощади, а лише зблід і «покірно, немов
дитина, зліз к коня, зупинився не живий, не мертвий перед Тарасом»?
10. Які зміни відбулися з отаманом Бульбою?
11. Як закінчилась битва під Дубном для Тараса?
12. Чому перед смертю Остап згадує саме батька і звертається до нього?
13. У чому сенс останнього подвигу отамана Бульби?
Відповідь:
Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.
Маруся Кайдашиха - бездушна і сварлива жінка. Маруся гарно готувала і змолоду служила у панів покоївкою, від них і сама "набралась трохи панства". Кайдашиха з погордою поставилась до бідніших від себе, любить вихвалятись. Позитивні риси її характеру - це те, що вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати і бабуся. Але приватна власність, жадоба до землі зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до частих сварок і розладів у сім'ї, і навіть бійок.
Мотря - дочка заможних батьків. Вона не знала злиднів, проте ніколи не була гордовитою. На початку твору Мотря - добра, активна та життєрадісна дівчина. Проте шлюб і пойстійні сварки змінюють її. Саме вона виколює свекрусі око та дуже тішиться з цього.
Мелашка - дівчина з дуже бідної родини. Вона звикла терпіти нестатки. Мелашка була доброю, щирою, піддатливою, терплячою, ніжною та лагідною. Та навіть таку дівчину лють та жорстокість свекрухи та невістки змогли змінити - Мелашка починає брати участь у сварках.