Установити вивтконаьи одне из завдань висловить свое судження про важливимть иоральних семнот у житти людини ,дружби та пидтриики батькив за ьвором,,шрага славка беркути,, та власн ми миж поданим фрагментом и назвою твору
Бути оригінальним і неповторним у наш час нелегко. Я так вважаю, тому що зараз у нашому світі є дуже багато чого. Так, насправді це найвагоміша проблема. Навіть давайте наведем приклад: ти хочеш створити щось своїми руками. Але ти шукаєш ідеї в Інтернеті. Тобто ти вже не унікальний. Це один з найменших прикладів. В 21 столітті дуже багато людей хочуть наслідувати своїх однолітків, бо вони краще вдягаються і в той же час хочуть бути оригінальними! Ви бачите закономірність?! І це не правильно. Навіщо копіювати своїх наслідувачів, якщо можна бути унікальним або унікальною! На мою думку, кожна людина має бути неповторною, а не наслідувати когось. І вона має сама правити своїм життям, а не хтось інший. Дякую за увагу!
3)Тема жінки — одна з провідних тем творчості Ольги Кобилянської, вона проходить червоною ниткою крізь усю художню спадщину письменниці. Уперше ця тема могутньо зазвучала в творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка. Вони писали про тяжку долю жінки-кріпачки, жінки-матері. А Ольга Кобилянська об'єктом свого художнього дослідження обрала жінку-інтелігентку, яка страждала не від давнього "кріпацького" лиха, а від сучасного — соціального і родинно-побутового. Її жінки — здебільшого вихідці з незаможних родин, прагнуть вирватися на волю, здобути освіту, незалежність, рівноправність із чоловіками, стати потрібними народові й суспільству.
Олена Ляуфлер, героїня повісті Кобилянської "Людина", прагне рівноправності між чоловіком і жінкою, права для жінок здобувати освіту нарівні з чоловіками, права на працю, права утримувати себе в житті, а не чекати на одруження. Вона намагається зберегти свою людську гідність, віру у високе покликання жінки-людини.
Покохавши Стефана Лієвича з тієї хвилини, коли переконалася, що все, що він говорив, — правда, Олена ладна, розлучаючись із коханим на два роки, заприсягтися йому у своїй вірності, бо вона впевнена: ніякі життєві обставини не зможуть вплинути на неї, бо вона — людина.
Свою героїню письменниця проводить через низку випробувань, показуючи при цьому багатство її душі, чесність, душевну чистоту, вірність своїм почуттям. Вона любила тільки Лієвича і лишилася вірною йому навіть після його смерті.
Довго бореться Олена, довго захищає свою незалежність. Але під вагою суспільних і родинних обставин вона не може до кінця вистояти і в нерівній боротьбі, духовно надломлена, падає, щоб урятувати батьків від повного розорення, а для себе знайти хоч якусь опору в житті. Олена змушена вийти заміж за духовно вбогу і чужу їй людину.
Так, насправді це найвагоміша проблема. Навіть давайте наведем приклад: ти хочеш створити щось своїми руками. Але ти шукаєш ідеї в Інтернеті. Тобто ти вже не унікальний. Це один з найменших прикладів.
В 21 столітті дуже багато людей хочуть наслідувати своїх однолітків, бо вони краще вдягаються і в той же час хочуть бути оригінальними! Ви бачите закономірність?! І це не правильно. Навіщо копіювати своїх наслідувачів, якщо можна бути унікальним або унікальною!
На мою думку, кожна людина має бути неповторною, а не наслідувати когось. І вона має сама правити своїм життям, а не хтось інший.
Дякую за увагу!
3)Тема жінки — одна з провідних тем творчості Ольги Кобилянської, вона проходить червоною ниткою крізь усю художню спадщину письменниці. Уперше ця тема могутньо зазвучала в творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка. Вони писали про тяжку долю жінки-кріпачки, жінки-матері. А Ольга Кобилянська об'єктом свого художнього дослідження обрала жінку-інтелігентку, яка страждала не від давнього "кріпацького" лиха, а від сучасного — соціального і родинно-побутового. Її жінки — здебільшого вихідці з незаможних родин, прагнуть вирватися на волю, здобути освіту, незалежність, рівноправність із чоловіками, стати потрібними народові й суспільству.
Олена Ляуфлер, героїня повісті Кобилянської "Людина", прагне рівноправності між чоловіком і жінкою, права для жінок здобувати освіту нарівні з чоловіками, права на працю, права утримувати себе в житті, а не чекати на одруження. Вона намагається зберегти свою людську гідність, віру у високе покликання жінки-людини.
Покохавши Стефана Лієвича з тієї хвилини, коли переконалася, що все, що він говорив, — правда, Олена ладна, розлучаючись із коханим на два роки, заприсягтися йому у своїй вірності, бо вона впевнена: ніякі життєві обставини не зможуть вплинути на неї, бо вона — людина.
Свою героїню письменниця проводить через низку випробувань, показуючи при цьому багатство її душі, чесність, душевну чистоту, вірність своїм почуттям. Вона любила тільки Лієвича і лишилася вірною йому навіть після його смерті.
Довго бореться Олена, довго захищає свою незалежність. Але під вагою суспільних і родинних обставин вона не може до кінця вистояти і в нерівній боротьбі, духовно надломлена, падає, щоб урятувати батьків від повного розорення, а для себе знайти хоч якусь опору в житті. Олена змушена вийти заміж за духовно вбогу і чужу їй людину.