поведінка, звички і вчинки Вадима - все говорить про те, що він задля наживи, грошей ладен зрадити будь-кого і продати будь що. Тому у нього у коло спілкування таке дивне і неприємне - правопорушники, злочинці. Мова з великою кількістю специфічних жаргонних словечок. Єдиний комплімент, який Вадим зробив Софійці: Коралі в тебе класні! І не тому, що Софійка мила і гарна дівчина, або не тому, що коралі дійсно гарні, а тому, що це намисто не "туфта". Отже, чогось вартують. Але для Вадима ця цінність виражена лише в грошовому виразі. Тому розмова, підслухана випадково Софійкою, могла бути пов"язана з тим, що Вадим знову продає щось цінне. Якщо ж брати до уваги, що коралі його зацікавили, то можна припустити, що він не проти був їх отримати в свої руки будь-яким шляхом.
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями
Відповідь:
поведінка, звички і вчинки Вадима - все говорить про те, що він задля наживи, грошей ладен зрадити будь-кого і продати будь що. Тому у нього у коло спілкування таке дивне і неприємне - правопорушники, злочинці. Мова з великою кількістю специфічних жаргонних словечок. Єдиний комплімент, який Вадим зробив Софійці: Коралі в тебе класні! І не тому, що Софійка мила і гарна дівчина, або не тому, що коралі дійсно гарні, а тому, що це намисто не "туфта". Отже, чогось вартують. Але для Вадима ця цінність виражена лише в грошовому виразі. Тому розмова, підслухана випадково Софійкою, могла бути пов"язана з тим, що Вадим знову продає щось цінне. Якщо ж брати до уваги, що коралі його зацікавили, то можна припустити, що він не проти був їх отримати в свої руки будь-яким шляхом.
Пояснення:
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями