Установіть відповідність між характеристикою твору та його назвою.
1. Зображення приїзду гостей та їх враження від почутої грамотної української вимови.
2. Возвеличення мужності, кмітливості козаків, вміння бути дипломатичними.
3. Засудження на прикладі героїні негативних людських вад, а саме жадібності, заздрості, пихатості, хвалькуватості
4. Цим твором автор підкреслив нескореність народу, який за століття кріпосницького рабства не втратив морального здоров'я.
5. Не можна бути лінивим і нахабним, треба любити чесну працю, яка нас годує.
6. Засудження хвалькуватості, бездушності, невміння на справі довести свої знання, обдарованість. А «Жаба й Віл»
Б «Муха і Бджола»
В «Добре торгувалось»
Г «Заморські гості»
Д «Запорожці у короля»
Е «Похвала»
Є «Найважча роль»
ответ:Протягом багатьох віків поети та письменники уславлювали у своїх творах образ української жінки та дівчини. Не обминув його і відомий український митець І. Котляревський. Справжньою перлиною літератури стала його п`єса «Наталка Полтавка».
Головна героїня п`єси, Наталка, ніби узагальнила у собі всі найкращі риси жінки, стала ідеалом національного характеру, гармонійно поєднала у собі зовнішню красу і багатий духовний світ.
Наталку показано як добру, ввічливу та чесну дівчину. Недарма про неї по селу кажуть: «Золото – не дівчина!». Вона погоджується на шлюб з нелюбом лише тому, що не хоче завдавати прикрощів матері. Та кохання своє дівчина забути не може, хоча мати й каже, що Петро не повернеться. Адже Наталка вірить, що хлопець таки прийде, заробивши грошей на весілля. І лише те, що пройшло вже чотири роки та ще постійні нарікання матері змушують дівчину погодитися на нерівний шлюб. Але як тільки коханий повертається, Наталка розриває заручини з нелюбом. Делікатно, але наодріз проста бідна селянка відмовляє пану возному, пояснивши, чому вони не пара. Це характеризує її як сильну особистість, яку не лякають ні людський осуд, ні непорозуміння з матір`ю – заради кохання вона ладна подолати все.
ответ:Микола Куліш — митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцистику, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму "97".
Творчість М. Куліша — це багатогранне, загострене зображення побуту психології українців.
В Україні у перші десятиліття відбувалися складні соціально-культурні процеси, точилися гострі політичні і літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходиться у центрі подій, головний герой його твору — українець за походженням, але малорос за своєю суттю. Він типовий "колишній українець", у психіці якого навіки вкоренилося, що все українське — то "третій сорт", а відмовитися від свого, національного — єдиний б вирватися з "плебейського" стану. Мина Мазайло, службовець тресту "Донвугілля", соромиться свого "малоросійського" походження. Причину усіх життєвих невдач він бачить у власному прізвищі: "Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло!" Він обирає собі нове прізвище серед кількох таких, що звучать "благородно": Тюльпанов, Розов, Алмазов, і врешті зупиняється на Мазєніну. У цьому рішенні його підтримує дружина Килина Трохимівна, для якої теж чоловікове прізвище, що його вона носить багато років, "як віспа на житті..." Розпач вчувається у її словах: "Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова, чом не сказав?"
Абсолютна відсутність національної свідомості, зневага до свого прізвища, по батькові характеризують доньку Мини Рину. Вона живе в такий час і в такій країні, де все це можна швидко змінити, написавши заяву до загсу.