Укажіть твір Т. Шевченка, уривок з якого подано: У нас же і світа, як на те — / Одна Сибір несходима, / А тюрм! А люду!.. Що й лічить! / От молдованина до фінна / На всіх язиках все мовчить, / Бо благоденствує!
а) «Кавказ»; б) «Тополя; в) «Великий льох»; г) «Сон».
2. Страждання закріпаченого люду України зображено у творі поета:
а) «Причинна»; б) «Заповіт»; в) «Сон»; г) «Гайдамаки».
3. Хто із видатних митців, що зазначені нижче, не брав участі у викупі Т.Шевченка з кріпацтва:
а) К. Брюллов; б) В. Жуковський; в) О. Кониський; г) І. Сошенко.
4. Т. Шевченко назвав «Сон» («У всякого своя доля…»):
а) медитацією; б) комедією; в) трагедією; г) одою.
5. Укажіть, яким елементом сюжету поеми Т. Шевченка «Катерина» є подані нижче рядки: Наймичкою тобі стану… / З другою кохайся… / З цілим світом… Я забуду, / Що колись ко-
халась, / Що од тебе сина мала»
а) експозицією; б) зав’язкою; в) кульмінацією; г) розвитком дії.
6. Тема, яка порушується у поезії Т. Шевченка «Думи мої»:
а) героїчного минулого України;
б) трагічна доля жінки-покритки і розбещеність панів;
в) сирітства і соціальної нерівності;
г) ролі поета в суспільному житті.
7. Для ранніх творів Кобзаря не є характерним:
а) мотиви пробудження громадянського ставлення поета до рідного краю;
б) інтерес до незвичайного, яскравого і навіть таємничого, фантастичного;
в) піднесений стиль мови;
г) захоплення історичним минулим.
8. Поему, інвективу «Кавказ» поет присвятив:
а) Лесі Українці; б) М. Вовчку; в) Якову де Бальмену; г) В. Жуковському.
9. Жанром посланія до Т. Шевченка скористався:
а) Г. Сковорода; б) І. Вишенський; в) І. Величковський; г) Ф. Прокопович.
10. Визначте слова з Біблії, які стали епіграфом до твору митця «Сон»:
а) «Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его»;
б) «Коли хто говорить: люблю Бога, а брат свого ненавидить,— лжа оце»;
в) «Радуйся, ты бо обновила єси зачатыя студно»;
г) «…Глагол же Господень пребывает вовеки, се же есть глагол, благословенный в вас».
11. Якого з видатних ватажків Т. Шевченко картає у творах «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові…»:
а) І. Сірка; б) П. Полуботка; в) Б. Хмельницького; г) І. Богуна.
12. Жанр Середньовіччя, яким скористався Т. Шевченко у творі, написаному 1845 року:
а) житіє; б) літопис; в) сказаніє; г) містерія
Українські народні думи героїчного змісту та, історичні пісні становлять художній літопис історії українського народу. Цей літопис не завжди документально точний, бо містить у собі елементи художнього вимислу, ліричні відступи, народно-філософські узагальнення тощо. Однак події у ньому більшою мірою хронологічно окреслені. І думи, й історичні пісні відображають історію народу в художніх образах, які допомагають чіткіше збагнути значимість зображуваних подій. Українці у своїх думах і піснях із захопленням зверталися до часів Запорозької Січі.
Основна провідна риса українського історичного епосу — це патріотизм, безмежна, дійова любов до батьківщини, що виявляється, насамперед, у воєнному опорі загарбникам і поневолювачам. Не можна не помітити ознак оптимізму, властивого народній творчості навіть у тих творах, де описуються сумні й трагічні події. Особливим піднесенням патріотичного почуття і національної самосвідомості позначені думи і пісні періоду Визвольної війни 1648-1654 pp., думи та пісні, присвячені Богданові Хмельницькому і його бойовим соратникам: Іванові Богуну, Данилові Нечаю, Максимові Кривоносу. На боротьбу вставали справжні герої, лицарі-козаки, такі, як Перебийніс, що «лядськую славу загнав під лаву», або Богдан Хмельницький:
Гей, поїхав Хмельницький із Жовтого броду.
Гей, не один лях лежить головою в воду.