Художня лiтература - це особлива форма естетичного освоєння свiту, за до якоï кожна людина збагачує себе духовно. Особисто я, вивчаючи лiтературу, розширила уявлення про стародавнi епохи. Лiтература навчила мене мрiяти, переживати разом iз персонажами творiв, збагатила мою мову, адже мова творiв i усноï народноï творчостi, i украïнських письменникiв - це зразок, це мовленнєвий орiєнтир. Украïнський народ має велику культуру i славну iсторiю. Твори украïнськоï лiтератури допомагають заглибитись у iсторiю нашоï культури, збагнути, як i чим жив наш народ у рiзнi часи i епохи. Зрозумiти душу народу, його внутрiшню велич i красу, безмежну любов до Украïни до поетичнi твори. У восьмому класi ми вивчали лiричнi пiснi, у яких - любов, терпiння, переживання, вiчне почуття кохання. Поетичне слово Тараса Шевченка, Iвана Франка, Лесi Украïнки розкриває високi моральнi цiнностi нашого народу: чеснiсть, незламнiсть, вiдданiсть. Я була вражена майстернiстю Лесi Украïнки i з великим задоволенням прочитала поему "Давня казка". Поема до зрозумiти працю поета, зазирнути у майстерню письменника. Я зрозумiла: щоб народ знав i пам'ятав твори, автор має намагатися, щоб його слово було, як "пiсня i дзвiнким, i гучним", щоб "розходилось свiтом стоголосою луною".
Б Образ жінки - центральний образ у збірці Івана Франка "Зів'яле листя". І, як і душа кожної жінки, образ цей глибокий, незбагнений, неясний и незрозумілий. Він нагадує саму матінку-природу - непостійну, змінливу: то лагідну, як весняний вітерець, то жорстоку і своєвільну, як буря. Ці природні явища грають з бідною душою ліричного героя, змушують її спочатку парити в небесах від щастя, а потім падати на саме дно, розбиваючись о сіре каміння. Так маленький листочок покладається на вітер, так душа поета довіряє себе незвіданому досі явищу - жінці, і тепер тільки вона володарка цій душі...
- це особлива форма естетичного освоєння свiту, за до якоï кожна
людина збагачує себе духовно.
Особисто я, вивчаючи лiтературу, розширила уявлення про стародавнi епохи.
Лiтература навчила мене мрiяти, переживати разом iз персонажами творiв, збагатила
мою мову, адже мова творiв i усноï народноï творчостi, i
украïнських письменникiв
- це зразок, це мовленнєвий орiєнтир.
Украïнський народ має велику культуру i славну iсторiю. Твори
украïнськоï лiтератури допомагають заглибитись у iсторiю нашоï
культури, збагнути, як i чим жив наш народ у рiзнi часи i епохи. Зрозумiти душу
народу, його внутрiшню велич i красу, безмежну любов до Украïни до
поетичнi твори.
У восьмому класi ми вивчали лiричнi пiснi, у яких
- любов, терпiння, переживання, вiчне почуття кохання. Поетичне слово Тараса
Шевченка, Iвана Франка, Лесi Украïнки розкриває високi моральнi цiнностi
нашого народу: чеснiсть, незламнiсть, вiдданiсть. Я була вражена майстернiстю
Лесi Украïнки i з великим задоволенням прочитала поему "Давня казка". Поема
до зрозумiти працю поета, зазирнути у майстерню письменника. Я зрозумiла:
щоб народ знав i пам'ятав твори, автор має намагатися, щоб його слово було, як
"пiсня i дзвiнким, i гучним", щоб "розходилось свiтом стоголосою луною".
Образ жінки - центральний образ у збірці Івана Франка "Зів'яле листя". І, як і душа кожної жінки, образ цей глибокий, незбагнений, неясний и незрозумілий. Він нагадує саму матінку-природу - непостійну, змінливу: то лагідну, як весняний вітерець, то жорстоку і своєвільну, як буря. Ці природні явища грають з бідною душою ліричного героя, змушують її спочатку парити в небесах від щастя, а потім падати на саме дно, розбиваючись о сіре каміння. Так маленький листочок покладається на вітер, так душа поета довіряє себе незвіданому досі явищу - жінці, і тепер тільки вона володарка цій душі...