У творах періоду "Трьох літ" символом героїчного минулого України стає
а)шабля
б)могила
в)бандура
г)козак
2. Поему "Сон" (1844) автор назвав
а)містерією
б)інвективою
в)комедією
г)подражанієм
3. Прийом сну в поемі "Сон" використано, щоб
а)замаскувати тираноборче спрямування поеми
б)створити відчуття нереальності того, що відбуваєтьсся
в)глибше розкрити внутрішній світ ліричного героя й психологічно вмотивувати його вчинки
г)композиційно об'єднати різноплановий матеріал і широкі географічні межі перебування ліричного героя
4. Героїню поеми "Сон", чий портрет подано у рядках ... небога. Мов опеньок засушений, Тонка, довгонога, Та ще на лихо, сердешне, Хита головою..., ліричний герой зустрів
а)в Україні
б)у Сибіру
в)у царському палаці
г)на вулицях міста
5. У картині "генерального мордобитія" в поемі "Сон" використано художній прийом
а)гіперболи
б)спадаючої градації (від більшого до меншого)
в)іронії
г)гумору
6. Картина "генерального мордобитія" у поемі "Сон" сприймається як
а)прямий заклик до повалення царської влади, народної революції
б)трагедія підневільних людей, які повинні терпіти свавілля панів
в)сатиричний символ механіки державного управління, ієрархії насильства, на якій трималася царська влада
г)символ жорстокої й рішучої влади, яка необхідна для керівництва такою великою країною, як Росія
7. Поему "Кавказ" Т.Шевченко присвятив
а)другу Якову де Бальмену
б)грузинському народу
в)царю Миколі І
г)Катерині ІІ
8. На початку поеми "Кавказ" Т.Шевченко змалював образ
а)Сізіфа
б)Геракла
в)Прометея
г)Зевса
9. Поеми "Сон" і "Кавказ" об'єднані за жанром
а)історичні поеми
б)сатиричні поеми
в)філософські поеми
г)романтичні поеми
10. Заклик до боротьби за національне й соціальне звільнення Борітеся - поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! звучить у творі
а)"Гайдамаки"
б)"І мертвим, і живим..."
в)"Кавказ"
г)"Заповіт"
11. Слова "Тепер я... на волі - на такій волі, як собака на прив'язі" були сказані Шевченком з приводу
а)його переїзду з паном Енгельгардом до Санкт - Петербурга
б)викупу з кріпацтва
в)його арешту за участь у таємному Кирило-Мефодіївському товаристві і перебуванні в казематі
г)його вимушеної затримки у Нижньому Новгороді під час повернення із заслання
12. Словами поеми "І мертвим , і живим..." Схаменіться! будьте люди, Бо лихо вам буде. Розкуються незабаром Заковані люди, Настане суд, заговорять І Дніпро, і гори! І потече сторіками Кров у синє море Дітей ваших... Т.Шевченко звертається до
а)слов'янських народів, які мають жити за принципом братерства й рівності
б)панів-лібералів, які говорять, що люблять народ, у той же час нещадно визискуючи його
в)представників католицького духівництва
г)російського самодержавства, яке проводило колонізаторську політику
Нещодавно я прочитала цікаву та щиру казку «Хуха-Моховинка» В.Короліва-Старого. Це чудова розповідь про маленьку лісову істоту, яка має «велике» серце.
Казка навчає нас любити рідних та близьких, бути небайдужими та уважними до інших. Хуха сумує без своїх друзів: «тяжко жити без рідного товариства». Вона показує нам приклад ввічливості: «попрощалася, красненько подякувала гостинним козам». Маленька істота працьовита, добра, слухняна, лагідна.
Страждання, самотність, холод та голод випали на долю Моховинки, але вона сміливо та терпляче долає всі труднощі: знесилена «мандрувала все дал сть та кмітливість ставали їй у пригоді: «під нею було кілька щілин, якими можна було пролізти». Коли сталося нещастя у хліві, хуха швидко прийшла на до покликала дітей, потім дорослі врятували козу Лиску.
У вчинках маленької лісової істоти ми бачимо великий оптимізм, мрію та надію про краще життя. Вміння пробачати – дуже добра риса хухи. Автор на прикладі Моховинки спонукає нас бути добрими, працьовитими, пробачати іншим, робити добро. Вона може бути для нас добрим прикладом.
Объяснение:
Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом. Молода дівчина закохується у козака, але той поїхав на війну де й загинув. Дівчина все ще сподівається, що він повернеться, натомість її матір підшукала для неї хорошу партію — старого багатія. Дівчина не хоче йти заміж і матір вирішує віддати її силоміць за старого. Остання надія дівчина — це стара ворожка до якої вона звертається за до Та говорить, що передбачила її прихід і дає дівчині чаклунське зілля, випивши яке на світанку, ще «до півнів» можна повернути коханого «з чужини», але якщо він не повернеться після другого ковтка треба випити в третє… Що має трапитись після третього ковтка стара порадила не питати. Дівчина після не довгих вагань робить все, як їй наказала зробити ворожка, її козаченько так і не повернувся, а вона перетворилась в тополю.