У щоденнику «Думи мої, думи мої» Остап Вишня писав: «Коли входиш у літературу, чисть черевики! Не забувай, що там був Пушкін, був Гоголь, був Шевченко! Обітри черевики!»
Написати міні-твір, в якому необхідно прокоментувати думку О.Вишні
я учень__ класу хочу вам подякувати за вашу творчість, талант, любов до україни у кожному рядку вашої поезії. ваші твори завжди дуже життєві. коли читаєш про життя сиріт, панські знущання та тяжку долю українського народу, ніби опиняєшся свідком тих подій, перносишся у часі. ваша поезія дуже лірична, майже в кожному творі переплітається журба і радість, любов та скорбота, життя та смерть. ці поетичні рядки дуже легко закарбовуються у пам"яті та проникають аж до серця, тому я із задоволенням завжди вчу уривки з ваших творів та читаю їх повіністю. зараз світ став дуже спустошеним, бо люди живуть здебільшого вирішенням матеріальних проблем, вони, ніби мурахи, завжди кудись біжать, заклопотані буденними справами. сумно визнавати, але вже ніхто не помічає, яка гарна калина, які запашні та квітучі поля на україні, а головне - ніхно не помічає проблем інших людей, їх страждань, кожен думає лише сам за себе і вважає, що його проблеми важливіші за інших. люди вважають, що сиротам та бідним людям повинна держава, але вони забули, що ми і є держава. отже, виходить, що ми самі собі не потрібні. мабуть тому ми так і живемо. дітей необхідно змалечку навчати любити та поважати один одного, співчувати та у важку хвилину, тобто вчити бути справніми людьми. ваше величне кобзареве слово дуже позитивно впливає на мій світогляд, розуміння сьогодення та вчинки. я низько вклоняюсь вам за творчий, моральний та культурний внесок, який ви зробити для україни та її народу. слава вам, тарасе григоровичу, навіки слава!
катря – проста селянська дівчина. у неї її хлопець, з яким вона планує одружитися. проте вона закохується у панича, батьки якого всіляко протидіють такому шлюбу. сам панич поводиться досить пасивно, а дівчина не може змиритися з таким життям. михайло – панич, син поміщиків. досить пасивний хлопець. проте на нього мають вплив ліберальні ідеї. він починає навчати простих дітей грамоти. проте, знову ж, його рішучості на довго не вистачає. герой, «розкішно по-українськи одягнений», лежить без жупана в садку і курить сигару, розмірковуючи: «чорт його зна, якісь мене лінощі обсіли: сьогодні вже й до школи не пішов (потягається). та з цією дрібнотою нудно й воловодитись… тільки павло й зможе! ». павло – нова інтелігенція. людина виважена, рішуча. вважає панську мораль огидною, намагається не тільки осуджувати, а й протистояти стара дзвонариха, мати катерини – типовий образ української селянки. жінка добра, працьовита, любить дочку й бажає їй щастя. мати вважає, що катря буде щаслива із дмитром. жінка дотримується норм народної моралі в поглядах на дівочу честь, уважає ганьбу найбільшим гріхом, тим більше, що полюбила катерина панича. мати проклинає дочку страшними прокльонами, а сама божеволіє.
шановний тарасе григоровичу!
я учень__ класу хочу вам подякувати за вашу творчість, талант, любов до україни у кожному рядку вашої поезії. ваші твори завжди дуже життєві. коли читаєш про життя сиріт, панські знущання та тяжку долю українського народу, ніби опиняєшся свідком тих подій, перносишся у часі. ваша поезія дуже лірична, майже в кожному творі переплітається журба і радість, любов та скорбота, життя та смерть. ці поетичні рядки дуже легко закарбовуються у пам"яті та проникають аж до серця, тому я із задоволенням завжди вчу уривки з ваших творів та читаю їх повіністю. зараз світ став дуже спустошеним, бо люди живуть здебільшого вирішенням матеріальних проблем, вони, ніби мурахи, завжди кудись біжать, заклопотані буденними справами. сумно визнавати, але вже ніхто не помічає, яка гарна калина, які запашні та квітучі поля на україні, а головне - ніхно не помічає проблем інших людей, їх страждань, кожен думає лише сам за себе і вважає, що його проблеми важливіші за інших. люди вважають, що сиротам та бідним людям повинна держава, але вони забули, що ми і є держава. отже, виходить, що ми самі собі не потрібні. мабуть тому ми так і живемо. дітей необхідно змалечку навчати любити та поважати один одного, співчувати та у важку хвилину, тобто вчити бути справніми людьми. ваше величне кобзареве слово дуже позитивно впливає на мій світогляд, розуміння сьогодення та вчинки. я низько вклоняюсь вам за творчий, моральний та культурний внесок, який ви зробити для україни та її народу. слава вам, тарасе григоровичу, навіки слава!
катря – проста селянська дівчина. у неї її хлопець, з яким вона планує одружитися. проте вона закохується у панича, батьки якого всіляко протидіють такому шлюбу. сам панич поводиться досить пасивно, а дівчина не може змиритися з таким життям. михайло – панич, син поміщиків. досить пасивний хлопець. проте на нього мають вплив ліберальні ідеї. він починає навчати простих дітей грамоти. проте, знову ж, його рішучості на довго не вистачає. герой, «розкішно по-українськи одягнений», лежить без жупана в садку і курить сигару, розмірковуючи: «чорт його зна, якісь мене лінощі обсіли: сьогодні вже й до школи не пішов (потягається). та з цією дрібнотою нудно й воловодитись… тільки павло й зможе! ». павло – нова інтелігенція. людина виважена, рішуча. вважає панську мораль огидною, намагається не тільки осуджувати, а й протистояти стара дзвонариха, мати катерини – типовий образ української селянки. жінка добра, працьовита, любить дочку й бажає їй щастя. мати вважає, що катря буде щаслива із дмитром. жінка дотримується норм народної моралі в поглядах на дівочу честь, уважає ганьбу найбільшим гріхом, тим більше, що полюбила катерина панича. мати проклинає дочку страшними прокльонами, а сама божеволіє.