У нашім раї на землі.
1. Найкращим на землі, як вважає Т. Шевченко, є:
а) гармонія людини і природи;
б) сите життя;
в) мати зі своїм дитяточком малим;
г) добрий заробіток.
2. Мати у письменника – це:
а) чемність і повага;
б) святий образ;
в) серце всесвіту;
г) душевний спокій і злагода.
3. Свою самотність рідненька буде відчувати через те, що її:
а) близькі люди залишили напризволяще;
б) ніхто не догляне;
в) ніхто не розуміє;
г) діти розійшлися, хто на заробітки, хто в москалі.
4. «…І перед нею Мов перед образом святим» – ця
висловлювання стосується:
а) рідної землі;
б) матері;
в) Батьківщини;
г) дитини.
4
5. «Он байстря несе покритка на базар», – так знедоленій героїні:
а) дорікне будь-який солдат;
б) з посмішкою скаже пан;
в) защебече соловей;
г) кричатимуть люди.
6. Через народження позашлюбного дитя жінка втратила:
а) можливість відвідувати вечорниці;
б) красу;
в) здатність веселитися;
г) любов до своєї дитини.
7. Жінка-покритка, яку батьки вигнали з хати, залишає рідну домівку, мов:
а) з хреста знята;
б) у воду опущена;
в) муха в окропі;
г) зірка небо.
8. Знедолену героїню з байстрям на руках цураються навіть:
а) малі діти;
б) квіти польові;
в) старці;
г) жебраки.
9. Про що матиме розповісти покритка своїй дитині, коли та підросте:
а) важке життя люду;
б) несправедливість, яка панує у суспільстві;
в) панича лукавого;
г) щасливе життя на волі.
10. Що у майбутньому очікує дитину жінки?
а) Непосильна важка праця;
б) солдатська муштра;
в) бути поводирем у сліпця;
г) принизлива служба козачком у пана.
5
11. У чому дорікатиме Іван свою матір, коли стане дорослим? Що вона його:
а) на світ народила;
б) не забезпечила житлом;
в) не навчила читати і писати;
г) віддала в солдати.
12. Яку долю передрікає поет своїй героїні?
а) довічна принизлива праця на пана;
б) щасливе життя зі своїм Іваном;
в) служба в монастирі;
г) страждання і смерть.
Іван Сила – український борець, боксер, важкоатлет, що втілює непереможний дух нашого народу. Цей чоловік чимало часу виступав у цирку, інтригував глядачів своїми чарівними номерами. Проте не лише своєю спортивною кар’єрою був відомий Іван. Важкоатлет славився ще й своєю духовністю, добротою та щирістю.
Іван Сила зневажав тих, хто ображає слабших і завжди прагнув заступитися за тих, хто цього потребує. Після того, як спортсмен приїхав на заробітки до міста, він був свідком сцени побиття цілим натовпом однієї людини. Для нього це було неприпустимими, тому він став на захист того нещасного. Звичайно, згодом виявилось, що цей нещасний – простий злодій. Але ця подія із житті Івана дає нам зрозуміти, що цей чоловік – надзвичайно добра та чуйна до проблем навколишніх людина. Не тільки до людей Іван виявляє свої найкращі риси. Важкоатлет також не розуміє дикунства з боку глядачів до тварин. Виступаючи у цирку, він був змушений битися з биком. Це був найнеприємніший бій у його житті, після якого він тяжко переживав: «Чим бідолашна тварина завинила, що люди роблять із неї смертельну забавку?».
Іван – сильний фізично та морально чоловік. Для него неприпустимо, коли страждають інші: будь то люди, чи тварини. Це славетна людина втілює найкращі риси усього українського народу – його доброти та щирості.