Творчість Олега Ольжича, Олени Теліги, Олександра Гавроша, Андрія Малишка
1. Сином якого відомого українського письменника був Олег Ольжич?
а) Михайла Стельмаха;
б) Івана Франка;
в) Олександра Олеся;
г) Андрія Чайковського.
2. Що є найціннішим Божим дарунком для людини за віршем Олега Ольжича «Господь багатий нас благословив»?
а) родина;
б) життя у його найяскравіших проявах;
в) здоров’я;
г) матеріальний добробут.
3. У якому персоніфікованому образі постає радість в однойменному вірші Олени Теліги?
а) босоногої дівчинки;
б) вітрогона-хлопчини;
в) пташки;
г) квітки.
4. Який заклик звучить у вірші Олени Теліги «Сучасникам»?
а) ставати до бою за Україну;
б) не боятися своїх почуттів;
в) діяти, а не кидати слова на вітер;
г) не забувати про Бога.
5. У якому виді спорту Іван Сила вперше заявив про себе як професійний спортсмен, перемігши поліцейського Магдебуру?
а) боротьба;
б) бокс;
в) легка атлетика;
г) важка атлетика.
6. Хто з членів циркової трупи став спільником агента Фікси?
а) Мілка;
б) Фандіго;
в) Піня;
г) Пандорський.
7. Який художній засіб використаний в уривку з вірша Андрія Малишка?
…І засмучені очі хороші блакитні твої.
а) епітет;
б) метафора;
в) порівняння;
г) персоніфікація.
8. Який вірш Андрія Малишка є своєрідною присвятою людині, що робить значний внесок у формування особистості кожної людини?
а) «Пісня про рушник»;
б) «Чому, сказати, й сам не знаю…»;
в) «Вчителька»;
г) «Сучасникам».
9. Установіть відповідність між назвою вірша та уривком з нього.
1. «Захочеш – і будеш…».
2. «Пломінний день».
3. «Пісня про рушник».
4. «Чому, сказати, й сам не знаю…».
а) Дощами мита-перемита,
Дощами знесена у даль…
б) Навчишся надать блискавичність думкам
І рішенням твердість каміння.
в) Господь багатий нас благословив дарами,
Що нікому не одняти…
г) Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов’їні гаї…
д) Хочу крикнуть в далечінь безкраю
І когось на до кликать…
10. Установіть відповідність між героєм повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» та його характеристикою.
1. Міха Голий.
2. Аделія.
3. Піня.
4. Велет.
а) найсильніша людина Японії;
б) вуличний борець, якого переміг Іван;
в) власниця цирку;
г) товариш Івана, сторож у цирку;
д) карлик.
11. Визначте ідею вірша Олени Теліги «Радість».
12. Як Іванові Силі вдалося стати професійним спортсменом та учнем доктора Брякуса?
13. У чому полягає важливість рідного дому у формуванні особистості дитини (за віршем Андрія Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…»)
Коцюбинський не просто хотів змалювати та описати життя казкового народу, він прагнув зазирнути в душу людини, показати її світосприйняття і внутрішній світ. Коцюбинський — художник-психолог хотів зрозуміти саме психіку гуцулів, адже я маючи величезну фантазію, вони вірять в перекази і легенди, надзвичайні сили природи і ворожіння.
Глибокі язичники, вони все життя проводять у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори, води. Вірять, що є люди, які знають мову духів, вірять в силу слова, в чародіїв, що супроводжують бурю, град і грім.
Саме тому не останнє місце в повісті належить нявкам і Чугайстру, градівнику Юрі, що в змозі відвернути бурю, ворожці Химі, що неодноразово заважала і шкодила Іванові. Всі ці персонажі ще раз підкреслюють страх гуцулів перед нечистою силою і силами природи.
У повісті щільно переплітається фантастика і реальність. Особливості цього краю накладають певний відбиток навіть на побут, звичаї гуцулів.
З самого початку йде розповідь про хлопця, і нібито все досить просто, але вже й тут є елементи фантастичного. Неспокійний, дивний хлопчик все частіше наводить матір на думку, що при пологах, мабуть «не засвітили свічки» і їй замінили сина на бісеня.
Отже, від самого народження Іван потрапляє в фантастичний світ вірувань, і вже в сім років він знав, що на світі є нечиста сила і злий дух править всім, що в лісах є лісовики та веселий чугайстер, що роздирає нявок. Ці знання ніколи не ставились під сумнів, так було і по-іншому не могло бути.
Фантастичною, наприклад, є зустріч малого Івана зі щезником. І хоч ми розуміємо, що це лише уява хлопчика, який дуже вірить в надзвичайні сили, але для Івана це досить реально і важливо.
У дорослому житті фантастичні елементи присутні в житті Івана в різних формах. Цікавим є свідоме обожнення вогню на полонині. Люди вірять в живу силу вогню, що захищає їх від ворогів, допомагає в повсякденному житті. Навіть просте запалення вогню супроводжується різними ритуалами і горить протягом літа.
Майстер психологічної новели, Коцюбинський знаходить напрочуд вдали засоби для розкриття внутрішнього світу Івана, поєднуючи його з природою Душа гуцула, не лише може чути мелодію гір, лісів, струмків, а й здатна створювати свою музику.
Протягом життя Івана супроводжують фантастичні події, що пов'язані зі світосприйняттям, вірування гуцулів. Найреальнішим, найчистішим є почуття між Іваном і Марічкою, але й воно незримо пов'язано з вигадками. Після смерті коханої Іван часто відчував її, це ніжний голос, наприкінці зустрічається з Марічкою-нявкою, розмовляє з нею. І розуміємо, що це лише плід збудженої уяви, але Іван ніби насправді чує поклик коханої, що змушує його йти на її пошуки, на її оклик і, втративши пильність, Іван зривається в провалля, а згодом помирає.
Є ще багато прикладів фантастичного в повісті: те що мольфар Юра зупиняє хмари, танець Івана на галявині із Чугайстром, ворожіння Юри над лялькою, що уособлює Івана, постійні ворожіння Пала гни на врожай, на гарну худобу та інші.
Вражаючим і дуже дивним є обряд поховання. У хаті лежить покійник зі свічкою в руках, в його головах спочиває душа, що ще не покинула хату, а біля нього поставлено багато лавок для людей, як в театрі. Трохи згодом зібралась молодь, щоб повеселитись. Сміх, крики в різних кутках хати, що продовжуються цілу ніч, і це в ту мить, коли поряд лежить покійник.
Досить дивно для нас, але звично для гуцул якнайбільше людей повинно побудувати і якнайвеселіше повинно бути в хаті тієї ночі, щоб не було сумно і страшно жити людям цього дому. Автор хоче показати, що гуцули цінують життя більше, ніж смерть, що вони довго не замислюються над смертю людини, зневажають її і навіть не оплакують померлого.
Не є випадковою і назва повісті, що повністю віддзеркалює її зміст. Серед гуцулів, відрізаних горами від широкого світу, збереглися ті давні світовідчуття, коли природа і людина, дійсність і вигадка. Реальне й фантастичне зливались водне нероздільне ціле.
Карпатська гірська система є унікальною скарбницею не тільки європейського, але й світового значення. Карпати поряд з Альпами і Балканами характеризуються найбільшою біологічною різноманітністю, потужним природно-ресурсним потенціалом, високим рівнем збереженості дикої природи та самобутнім культурним спадком.Від горбистих мозаїчних ландшафтів передгір’я із квітучими садами та виноградниками до субальпійських та становлять неймовірну цінність та служать притулком для великої кількості рослин та тварин. Популяції невловимої рисі, вовка та ведмедя не мають рівних у Європі. Величезна кількість рослин і тварин, більш ніж; 40 видів чагарників та дерев складають основу цих екосистем. Третину Карпатського регіону займають напівприродні території, включаючи пасовища та високогірні луки — полонини, які, завдяки традиційним гірським ведення сільського господарства, мають одне з найвищих у світі видове різноманіття (до 75 видів на один квадратний метр) і служать місцем проживання великої кількості ендемічних та реліктових видів. Східнокарпатський бузок, пенінська хризантема, рівнинна популяція нарциса вузьколистого належать до небагатьох видів та угруповань, що зустрічаються в Карпатському регіоні.Величезне значення для природи та населення Європи має густа мережа річок, потоків і льодовикових озер. Карпати — значне джерело прісних вод та чистого повітря, потужний кліматоутворюючий та водорегулюючий фактор на континенті. Це справді "зелене серце" Європи.Карпати служать домівкою майже для 18 мільйонів чоловік, формують б їх життя, визначають соціальну, економічну та культурну структуру великої кількості міст та сіл. Традиційні антропогенні ландшафти, що сформовані тисячоліттями, також: мають величезну цінність для природи.Карпати служать домівкою майже для 18 мільйонів чоловік, формують б їх життя, визначають соціальну, економічну та культурну структуру великої кількості міст та сіл. Традиційні антропогенні ландшафти, що сформовані тисячоліттями, також: мають величезну цінність для природи.Українська частина Карпат складає лише 10,3 відсотка від їх загальної площі, але тут зосереджено понад півтора тисячі об'єктів природно-заповідного фонду, площею майже півмільйона гектарів (8,6 відсотка). У Закарпатті знаходиться 457 об'єктів природно-заповідного фонду на площі 151 тис. га (11,7 відсотка), серед яких Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, Національний природний парк "Синевир", Регіональний ландшафтний парк "Зачарований край", 18 заказників загальнодержавного значення, 25 заказників місцевого значення, 9 пам'яток природи загальнодержавного значення, 365 пам’яток місцевого значення.