Твир.( можна все на свете выбирать ,сину выбрали не можна только батькив. 2. украина! доки жыты буду доки выдкрыватыму тебе. 3.(твир роздум). тызнаеш щиты людина .

Це  пыдыйде чи може  я не так написала! сашко-цитатна характеристика : гостро відчуває несправедливість дорослих по відношенню до сіроманця " він один, а їх онде скільки " сміливий, ладен на все, аби врятувати друга, наважується йти в одесу разом з сіроманцем, аби йому врятували зір: " кілька разів падав, провалювався по груди, у валянки набилося сні на сніг кожушину " лагідний, завжди лагідно звертається до вовка турботливий, добрий, вірний друг: " я з тобою, я тебе не покину і не ві нікому " любить ліс і все, що в лісі : " до школи була і дорога, нею ходили всі, хто хотів, а сашко ходив стежиною, лісом". чепіжний-цитатна характеристика жорстокий-б"є коня прикладом, прив'язує вовка за шию до драбини боягузливий-підняв руки вгору, коли вовк загнав його в болото, говорить про потоп " загарбався головою в сніг", " задкував лісом". злопам"ятний -неодноразово згадує про козу, яку з'їв сіроманець злостивий- говорить про те, чому ввок не з"їв коня, коли той був ще молодий глузливий- глузує з собак, коли ті зачули сроманця як його впіймали, з дружини, яка годує собаку лютий- люто рушає на старого вовка, влаштовує погоню на нього безжалісний до коня, вовка, собак запобіжливий, послужливий " слухаю", " єсть" користолюбний-думає про те, як продасть цуценят брехливий-гоорить про те, що вовк з"їв вівцю, толочить посіви. схильний до крадіжок " як и я був вовком, я б тоді все розказав сіроманцеві і про чепіжного, як він ночами краде в полі солому " грубий-на грубість героя вказує його мова-груба та зневажлива

У творі «Митькозавр із Юрківки» або ще «Химера лісового озера» йдеться про двох хлопчиків-друзів, Митька та Сергійка, котрі були вимушені зібрати колекцію комах за літо на біологію та шукали пригоди на свою голову. Саме завдяки своїй уяві та бажанню, вони потрапляють у село до Митькової бабусі, де і починається головна авантюра.

Найбільше у творі мені запам’ятався той епізод, коли хлопчики готували пастку для «чудовиська». Мене зворушило ставлення друзів один до одного, їх винахідливість, адже не кожна дитина може так мріяти та творити.

Мені сподобалися головні герої твору Митько та Сергійко. Звичайно, шкода, що вони забули про бабусю, хоча й могли їй до але я думаю, що вони ще виправляться. Та насправді це справжні друзі, жваві, бадьорі мрійники-авантюристи, котрі нікого не образять, до у скрутну хвилину та мають Велике серце. Але й без зла не буває добра, тому у творі присутні і негативні герої. У «Митькозаврі із Юрківким» таким є спортсмен Василь, котрий заради насмішки обдурив друзів.

Прочитавши цей твір, я зробила висновок, що потрібно гарно ставитися до природи, берегти та читати книги, не насміхатися з оточуючих. Потрібно пам’ятати про те, що із скрутних ситуацій завжди є вихід і що мріяти та йти до своєї мети зовсім не шкідливо, а, навпаки, це лише дає впевненості в собі, бажання чогось кращого. А найголовніше – потрібно пам’ятати правило: «Стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе».

Я раджу всім прочитати цю чудову книгу, адже вчитися ніколи не пізно, навіть дорослим. Тим паче захоплюючі пригоди, котрі відбувалися із хлопцями, розчулять і здивують кожного. Тому, коли ви маєте вільний час або просто хочете почитати цікаві історії, можете взяти до рук повість Ярослава Стельмаха «Химера лісового озера».