Сонет «Гробниця Потоцької» є своєрідною кульмінацією провідного для всіх чотирьох сонетів мотиву неволі дівчат-бранок ханського гарему і водночас підхоплює і розгортає символічний зміст образу фонтана із сонета «Бахчисарай». Краплі джерельної води фонтана — це, за легендою, сльози прекрасної полонянки кримського хана Керім-Гірея — польки Марії Потоцької. Образ багатостраждальної бранки з сонета «Гробниця Потоцької» служить для ліричного героя циклу дзеркальним відображенням власних думок про своє життя на чужині.
Мавка жила поміж чарівної природи. Її життя переплітається поміж двох світів природи і людини. Мавка після того як захохалася в Лукаша втратила волю, якою вона дорожила, вона зрадила своїй природі, заради коханого чоловіка, що потім гірко шкодувала, легковажно віддалась на розуд долі, тому я вважаю, що ці судження про неї, говориться так що, вона не гідна бути поміж природи, тому що зраду не пробачають(зрада природи), але вона пробачає коханого, що її також зрадив оцінити як найкраще, тому що сама склала міні-судження)
Феєрія Лесі Українки: Лісова пісня
Мавка жила поміж чарівної природи. Її життя переплітається поміж двох світів природи і людини. Мавка після того як захохалася в Лукаша втратила волю, якою вона дорожила, вона зрадила своїй природі, заради коханого чоловіка, що потім гірко шкодувала, легковажно віддалась на розуд долі, тому я вважаю, що ці судження про неї, говориться так що, вона не гідна бути поміж природи, тому що зраду не пробачають(зрада природи), але вона пробачає коханого, що її також зрадив оцінити як найкраще, тому що сама склала міні-судження)