Твір- роздум на тему: " чи зможе зникнути слава і значущість "театру корифеїв" через виникнення інших технологічних засобів перндачі художнього образу , адже микола воронний ще на початку минулого століття сказав : " сучасна драма, як і взагалі театр, стоїть на роздоріжжі, переживаючи переломну добу "? )

Українські народні думи  — це неначе поетичний літопис козацького життя, бурхливого й широкого, як море. хоч вони з’явилися не без впливу книжної освіти, як свідчить про це часте вживання церковнослов’янських слів, дійшли до нас в усній передачі народних співаків, лірників-бандуристів, кобзарів. дума — вид українського народного героїчного епосу: ліричний, оповідний твір про історичні або соціально-побутові події, який має своєрідну будову й виконується речитативом (читання співучим голосом під музичний ід кобзи чи бандури).  поява дум припадає на хv–хvі століття. особливості народних дум особливості народних дум (історичних): — зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб; — певне дотримання правдивості життєвих фактів; — докладність поетичної розповіді; — висока поетичність мови; — невелика кількість основних дійових осіб (дві-три); — своєрідність побудови (зачин, основна частина, повтори, кінцівка); — віршована форма (нерівноскладовість рядків, довільна специфіка римування, монорими); — виконання речитативом під акомпанемент кобзи, бандури, ліри; — усне поширення і зберігання; — варіантність тексту; — великий обсяг (як для фольклорних творів).

Художні засоби у вірші М.Вороного "Іванові Франкові" :

Звертання: мій учителю і друже; о, друже мій; мій славний друже.

Еітети: скажений шал, невгамовне сумління, велетень могучий, меч блискучий, страшні удари, таємні чари, святоблива ліра, нікчемний крам.

Протиставлення: велетень-гнобитель/геній-визволитель.

Порівняння: влучна, як з неба блискавиця; стоять, немовби теж до бою; зав'януть, як без сонця квіти.

Риторичні оклики: О, ні!

Риторичні запитання: Чи все ж те розумом збагнути, / Що дасться серцеві відчути? І чи можливо без утрати / Свобідний творчий дух скувати?

Єдинопочаток(анафора): В ній в с і краси кольори сяють, /В ній всі чуття і змисли грають!; Всі наші радощі і жалі, Всі ті боління і надії.