Запитання 1
У якій родині народилася говорюща риба?
варіанти відповідей
У неповній.
У багатодітній.
У шанованих риб'ячою громадою батьків.
Запитання 2
Як ставилися до риби батьки?
Гордилися своєю дитиною, підтримували і розвивали її талант.
Засмучені батьки сподівалися, що з віком, як їхня дитина вбиватиметься в луску, це мине, як минають дитячі хвороби.
Не звертали уваги на її особливість.
Запитання 3
Чи засмучувало це рибу?
Не розуміла , що відбувається.
Дуже засмучувалася.
Їй було байдуже.
Запитання 4
Як до риби ставилися інші риби?
Не звертали на неї уваги.
Їх дратувала присутність говорющої риби.
Всі хотіли товаришувати з нею.
Запитання 5
Хто судив рибу за її вміння говорити?
Верховний морський суддя.
Вся рибна громада в присутності старого риба.
Великий Нептун
Запитання 6
Як риби повідомили говорющу рибу про свій вердикт?
Написали листа водяними чорнилами.
Оголосили на загальному засіданні.
Безслівний присуд був намальований верховодами на верхніх верствах води.
Запитання 7
Які зміни відбулися з рибою на суші?
Вона померла від нестачі кисню.
Завела знайомство з рибалкою, в особі якого знайшла співрозмовника.
Самотньо блукала сушею і не могла знайти собі місця.
Запитання 8
Чи є в сім'ї рибалки взаєморозуміння?
Так.
Ні.
Вся сім'я безвідповідально ставилася до наказів один одного.
Запитання 9
Як поставилися діти рибалки до риби?
Запросили до столу.
В один голос закричали: "Говорюща риба!" .
Не помітили її
Запитання 10
Яка доля спіткала говорюшу рибку?
Вона повернулася до батьків і порозумілася з рибовою громадою.
Дружина рибака приготували її на пательні.
Вона залишилася жити в будинку рибака.
Запитання 11
Чому найбільше шкода жінки, яка не почула голосу риби?
Бо вона настільки заклопотана, що навіть не почула голос риби.
Бо її покинув чоловік.
Вона померла.
Запитання 12
Основна думка казки "Говорюща риба" ...
Хто не працює , той не їсть.
Сім разів відмір, один раз відріж.
Той, хто чужий серед своїх, серед чужих своїм не стане.
Объяснение:
Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.
На припічку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв.
Ой Іван-подолян ходив з посторонком,
Вперезався комишем, підпирався ворком.
Тримав став на печі, черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.
Як ся став запалив, риби погоріли,
Попалені щупаки до лісу летіли.
Ой дівчино, дівчинонько, вмієш ся пишити,
А не вмієш до сорочки рукава пришити.
- Ой ти, білява, білявино, чого така біла?
- Бо на мені пудерику до півтора кіла.
Ой ішов я з вечорниць та попід городи,
Замотався в гарбузи та й наробив шкоди.
Як зачали старі баби кочергами гнати,
То я мусив гачі[1] дерти, гарбузи латати.
Утікав я од Параски через перелазки,
Якась біда ударила по штанах три разки.
А я кричу: - Ґвалту, люди, чого біда хоче? –
А по мені четвертий раз: - Не ходи поночі!
Як ішов я через село, курка мене вздріла,
Якби не та паличенька, була б мене з'їла.
Г»й скрипочка би не грала, якби не той смичок,
Не була би жінка бита, якби не язичок.
Та журюся, хлоп молодий, що ми жона схудне:
Доки зварить дещо їсти, то уже полуднє.
Ой мала я миленького, ой мала я, мала,
Поставила на ворота, та й ворона вкрала.
Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха,
Посадила над водою, та й украла муха.
Роботящий легінище, нема що казати:
До півночі за дівками, до полудня - спати.
Егей, файна дівка, срайна, шкода, що лінива:
Штири днини горшки мокли, а п'ятої мила.
Та чотири легіники сіно обертали,
Миша в сіні шелеснула - вони повтікали.
Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:
На роботі - замерзає, коло миски - пріє.
Запитання 1
У якій родині народилася говорюща риба?
варіанти відповідей
У неповній.
У багатодітній.
У шанованих риб'ячою громадою батьків.
Запитання 2
Як ставилися до риби батьки?
варіанти відповідей
Гордилися своєю дитиною, підтримували і розвивали її талант.
Засмучені батьки сподівалися, що з віком, як їхня дитина вбиватиметься в луску, це мине, як минають дитячі хвороби.
Не звертали уваги на її особливість.
Запитання 3
Чи засмучувало це рибу?
варіанти відповідей
Не розуміла , що відбувається.
Дуже засмучувалася.
Їй було байдуже.
Запитання 4
Як до риби ставилися інші риби?
варіанти відповідей
Не звертали на неї уваги.
Їх дратувала присутність говорющої риби.
Всі хотіли товаришувати з нею.
Запитання 5
Хто судив рибу за її вміння говорити?
варіанти відповідей
Верховний морський суддя.
Вся рибна громада в присутності старого риба.
Великий Нептун
Запитання 6
Як риби повідомили говорющу рибу про свій вердикт?
варіанти відповідей
Написали листа водяними чорнилами.
Оголосили на загальному засіданні.
Безслівний присуд був намальований верховодами на верхніх верствах води.
Запитання 7
Які зміни відбулися з рибою на суші?
варіанти відповідей
Вона померла від нестачі кисню.
Завела знайомство з рибалкою, в особі якого знайшла співрозмовника.
Самотньо блукала сушею і не могла знайти собі місця.
Запитання 8
Чи є в сім'ї рибалки взаєморозуміння?
варіанти відповідей
Так.
Ні.
Вся сім'я безвідповідально ставилася до наказів один одного.
Запитання 9
Як поставилися діти рибалки до риби?
варіанти відповідей
Запросили до столу.
В один голос закричали: "Говорюща риба!" .
Не помітили її
Запитання 10
Яка доля спіткала говорюшу рибку?
варіанти відповідей
Вона повернулася до батьків і порозумілася з рибовою громадою.
Дружина рибака приготували її на пательні.
Вона залишилася жити в будинку рибака.
Запитання 11
Чому найбільше шкода жінки, яка не почула голосу риби?
варіанти відповідей
Бо вона настільки заклопотана, що навіть не почула голос риби.
Бо її покинув чоловік.
Вона померла.
Запитання 12
Основна думка казки "Говорюща риба" ...
варіанти відповідей
Хто не працює , той не їсть.
Сім разів відмір, один раз відріж.
Той, хто чужий серед своїх, серед чужих своїм не стане.
Объяснение:
Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.
На припічку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв.
Ой Іван-подолян ходив з посторонком,
Вперезався комишем, підпирався ворком.
Тримав став на печі, черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.
Як ся став запалив, риби погоріли,
Попалені щупаки до лісу летіли.
Ой дівчино, дівчинонько, вмієш ся пишити,
А не вмієш до сорочки рукава пришити.
- Ой ти, білява, білявино, чого така біла?
- Бо на мені пудерику до півтора кіла.
Ой ішов я з вечорниць та попід городи,
Замотався в гарбузи та й наробив шкоди.
Як зачали старі баби кочергами гнати,
То я мусив гачі[1] дерти, гарбузи латати.
Утікав я од Параски через перелазки,
Якась біда ударила по штанах три разки.
А я кричу: - Ґвалту, люди, чого біда хоче? –
А по мені четвертий раз: - Не ходи поночі!
Як ішов я через село, курка мене вздріла,
Якби не та паличенька, була б мене з'їла.
Г»й скрипочка би не грала, якби не той смичок,
Не була би жінка бита, якби не язичок.
Та журюся, хлоп молодий, що ми жона схудне:
Доки зварить дещо їсти, то уже полуднє.
Ой мала я миленького, ой мала я, мала,
Поставила на ворота, та й ворона вкрала.
Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха,
Посадила над водою, та й украла муха.
Роботящий легінище, нема що казати:
До півночі за дівками, до полудня - спати.
Егей, файна дівка, срайна, шкода, що лінива:
Штири днини горшки мокли, а п'ятої мила.
Та чотири легіники сіно обертали,
Миша в сіні шелеснула - вони повтікали.
Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:
На роботі - замерзає, коло миски - пріє.