Твір на тему "висміювання моральних вад, негативних рис характеру.авторська симпатія до простої людини в гумористичних творах українських письменників".

Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,

Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.

На припічку молотив, у запічку віяв,

Під припічком наорав, пшениці насіяв.

Ой Іван-подолян ходив з посторонком,

Вперезався комишем, підпирався ворком.

Тримав став на печі, черпав воду саком,

Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.

Як ся став запалив, риби погоріли,

Попалені щупаки до лісу летіли.

Ой дівчино, дівчинонько, вмієш ся пишити,

А не вмієш до сорочки рукава пришити.

- Ой ти, білява, білявино, чого така біла?

- Бо на мені пудерику до півтора кіла.

Ой ішов я з вечорниць та попід городи,

Замотався в гарбузи та й наробив шкоди.

Як зачали старі баби кочергами гнати,

То я мусив гачі[1] дерти, гарбузи латати.

Утікав я од Параски через перелазки,

Якась біда ударила по штанах три разки.

А я кричу: - Ґвалту, люди, чого біда хоче? –

А по мені четвертий раз: - Не ходи поночі!

Як ішов я через село, курка мене вздріла,

Якби не та паличенька, була б мене з'їла.

Г»й скрипочка би не грала, якби не той смичок,

Не була би жінка бита, якби не язичок.

Та журюся, хлоп молодий, що ми жона схудне:

Доки зварить дещо їсти, то уже полуднє.

Ой мала я миленького, ой мала я, мала,

Поставила на ворота, та й ворона вкрала.

Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха,

Посадила над водою, та й украла муха.

Роботящий легінище, нема що казати:

До півночі за дівками, до полудня - спати.

Егей, файна дівка, срайна, шкода, що лінива:

Штири днини горшки мокли, а п'ятої мила.

Та чотири легіники сіно обертали,

Миша в сіні шелеснула - вони повтікали.

Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:

На роботі - замерзає, коло миски - пріє.

Відповідь:

Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів  - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки.  Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила".   Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…

Пояснення: