У давні часи люди вірили в те, що на землі живе безліч незвичайних істот, що володіють секретами чарівництва. До таких істот належали і гноми, які під різними іменами були присутні у повір'ях і казках різних народів.
Гноми, що мешкали в Ірландії, були чарівними шевцями. Це були крихітні, зморщені старички зростом менше новонародженого немовляти. У Шотландії були гноми трохи вище - їх зріст складався близько 60 см. Вони вибирали собі дім на смак і селилися в ньому. Дочекавшись ночі, вони виходили з своїх укриттів і бралися за прибирання - мили посуд і робили іншу домашню роботу, а за платню брали лише миску сметани та скибку білого хліба.
Англійські гноми носили зелені камзоли і прості капелюхи і розважалися тим, що танцювали під музику цвіркунів і коників. У Скандинавії їх називали білими ельфами. Вони жили в лісах і полях, і простій смертний міг знайти дорогу до їх дому тільки в одну з чотирьох чарівних ночей в році: ніч літнього рівнодення, ніч напередодні 1-го травня, різдвяну ніч і в Хеллоуін (свято всіх святих, що відзначається восени).
Гноми, що жили в Німеччині, були вище зростом, так само, як англійські гобліни і скандінавські тролі.
Деякі чарівні істоти по росту і зовнішньому вигляду мало чим відрізнялися від людей. До їх числа відносяться і відомі всім лісовики, водяні і домовики.
Втім, слід пам'ятати, що дуже важко напевно описати прикмети гномів або інших чарівних створінь, адже вони так рідко попадалися людям на очі!
Тарас Григорович Шевченко. Як багато значать ці три слова для українців, бо це не просто ім’я людини, а символ любові до рідного краю, символ волелюбності, сміливості й чесності, що не боїться жодних перешкод і заборон. Ця людина — епоха не тільки в історії української літератури, але й в історії України, бо масштабність і велич цієї постаті є дійсно неперевершеною. Тарас Шевченко ніколи не був і не буде людиною з минулого, бо творчість його актуальна завжди — і сто років тому, і зараз, і через сто років після нас. Я впевнено можу сказати, що в Україні немає жодної людини, яка б не знала рядочка з Шевченкового твору, або хоча б його імені. Тараса Григоровича пам’ятають, шанують, бо дійсно важко переоцінити все значення його діяльності. Але чим же він важливий для нас зараз? Для мене особисто — це приклад надзвичайної мужності і вірності собі, бо лише дуже смілива людина могла писати твори на зразок «Сну» в країні, де панувала царська сваволя. Тільки людина з великою силою духа могла винести стільки років заслання без можливості займатися улюбленою справою. Шевченко вірив у велике майбутнє України, бо недарма ж з’явився такий вірш, як «Ісаія. Глава 35». І для нас, нащадків великого поета, які живуть майже через півтора століття після його смерті, цей вірш все ще залишається програмою на майбутнє. Україна вже вільна і незалежна — і це саме те, про що мріяв великий Кобзар, але чи щасливі люди в нашій країні? Нам багато ще треба зробити, щоб мрії поета здійснилися, щоб Україна стала квітучою і щасливою країною. Адже ми маємо головне — власну незалежну країну, про яку Тарас Григорович міг тільки мріяти, і ми повинні усвідомити, що в цьому нам дуже пощастило, але треба рухатись далі, щоб здійснилося пророцтво: ... і потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть Веселим птаством оживуть. І ще одна настанова Шевченка сьогодні актуальна як ніколи: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...»
У давні часи люди вірили в те, що на землі живе безліч незвичайних істот, що володіють секретами чарівництва. До таких істот належали і гноми, які під різними іменами були присутні у повір'ях і казках різних народів.
Гноми, що мешкали в Ірландії, були чарівними шевцями. Це були крихітні, зморщені старички зростом менше новонародженого немовляти. У Шотландії були гноми трохи вище - їх зріст складався близько 60 см. Вони вибирали собі дім на смак і селилися в ньому. Дочекавшись ночі, вони виходили з своїх укриттів і бралися за прибирання - мили посуд і робили іншу домашню роботу, а за платню брали лише миску сметани та скибку білого хліба.
Англійські гноми носили зелені камзоли і прості капелюхи і розважалися тим, що танцювали під музику цвіркунів і коників. У Скандинавії їх називали білими ельфами. Вони жили в лісах і полях, і простій смертний міг знайти дорогу до їх дому тільки в одну з чотирьох чарівних ночей в році: ніч літнього рівнодення, ніч напередодні 1-го травня, різдвяну ніч і в Хеллоуін (свято всіх святих, що відзначається восени).
Гноми, що жили в Німеччині, були вище зростом, так само, як англійські гобліни і скандінавські тролі.
Деякі чарівні істоти по росту і зовнішньому вигляду мало чим відрізнялися від людей. До їх числа відносяться і відомі всім лісовики, водяні і домовики.
Втім, слід пам'ятати, що дуже важко напевно описати прикмети гномів або інших чарівних створінь, адже вони так рідко попадалися людям на очі!
Объяснение:
Тарас Шевченко ніколи не був і не буде людиною з минулого, бо творчість його актуальна завжди — і сто років тому, і зараз, і через сто років після нас. Я впевнено можу сказати, що в Україні немає жодної людини, яка б не знала рядочка з Шевченкового твору, або хоча б його імені. Тараса Григоровича пам’ятають, шанують, бо дійсно важко переоцінити все значення його діяльності.
Але чим же він важливий для нас зараз? Для мене особисто — це приклад надзвичайної мужності і вірності собі, бо лише дуже смілива людина могла писати твори на зразок «Сну» в країні, де панувала царська сваволя. Тільки людина з великою силою духа могла винести стільки років заслання без можливості займатися улюбленою справою.
Шевченко вірив у велике майбутнє України, бо недарма ж з’явився такий вірш, як «Ісаія. Глава 35». І для нас, нащадків великого поета, які живуть майже через півтора століття після його смерті, цей вірш все ще залишається програмою на майбутнє. Україна вже вільна і незалежна — і це саме те, про що мріяв великий Кобзар, але чи щасливі люди в нашій країні? Нам багато ще треба зробити, щоб мрії поета здійснилися, щоб Україна стала квітучою і щасливою країною. Адже ми маємо головне — власну незалежну країну, про яку Тарас Григорович міг тільки мріяти, і ми повинні усвідомити, що в цьому нам дуже пощастило, але треба рухатись далі, щоб здійснилося пророцтво:
... і потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть Веселим птаством оживуть.
І ще одна настанова Шевченка сьогодні актуальна як ніколи: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь...»