"Ти увійшла нечутно, як русалка" Тема: спогад ліричного героя про зустріч із коханою уві сні. Ідея: підкреслена трагедія людських відцвітань. Худ. засоби: епітети (обличчя тлінне, спущені повіки, вогка земля, труд гіркий, темні верховини), метафори (ніч стояла, перебирає шум, покладе на діл), порівняння (засипана, як ніч, ти увійшла нечутно, як русалка), риторичні оклики.
"У рідній моїй стороні" Тема: звучить мотив утрати рідного дому. Ідея: автор розкриває читачам тайни довкілля, її існування в гармонії із природою. Худ. засоби: епітети (рідний дім, кругла водойма, спокійні труди, крило громове), метафори (верби вітали, древа стоять, вітер крилом ударить), порівняння (два древа-два в'язні).
. Ми бачимо Захара Беркута уже дев'яностолітнім старцем, «сивим голубом», поважним вождем гірської громади. «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази». Як прожив своє життя Беркут? Чим заслужив повагу своєї і сусідських громад? Відповіддю можуть стати його слова: «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим». Громада — ось що було найголовнішим у його житті. Бажаючи принести їй користь, ще змолоду задумав він навчитися лікувати рани і досяг свого. Повернувся Захар зі своєї чотирирічної подорожі іншою людиною: не тільки набув цінних знань лікарських, а ще й життєвого досвіду сть і розум до йому осягнути, що тільки громадська єдність врятує простих селян від рабства боярського і князівського. Талановитий ватажок розвиває зв'язки із сусідніми селами, дбає про дружні стосунки і практичну користь. Через це його поважають і йдуть за порадою люди з ближніх сіл. Захар — батько вісьмох синів, він виховав достойну зміну. Усі вони шановані люди, гідні свого вітця.
Тема: спогад ліричного героя про зустріч із коханою уві сні.
Ідея: підкреслена трагедія людських відцвітань.
Худ. засоби: епітети (обличчя тлінне, спущені повіки, вогка земля, труд гіркий, темні верховини), метафори (ніч стояла, перебирає шум, покладе на діл), порівняння (засипана, як ніч, ти увійшла нечутно, як русалка), риторичні оклики.
"У рідній моїй стороні"
Тема: звучить мотив утрати рідного дому.
Ідея: автор розкриває читачам тайни довкілля, її існування в гармонії із природою.
Худ. засоби: епітети (рідний дім, кругла водойма, спокійні труди, крило громове), метафори (верби вітали, древа стоять, вітер крилом ударить), порівняння (два древа-два в'язні).
Ми бачимо Захара Беркута уже дев'яностолітнім старцем, «сивим голубом», поважним вождем гірської громади. «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази».
Як прожив своє життя Беркут? Чим заслужив повагу своєї і сусідських громад? Відповіддю можуть стати його слова: «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим». Громада — ось що було найголовнішим у його житті. Бажаючи принести їй користь, ще змолоду задумав він навчитися лікувати рани і досяг свого. Повернувся Захар зі своєї чотирирічної подорожі іншою людиною: не тільки набув цінних знань лікарських, а ще й життєвого досвіду сть і розум до йому осягнути, що тільки громадська єдність врятує простих селян від рабства боярського і князівського. Талановитий ватажок розвиває зв'язки із сусідніми селами, дбає про дружні стосунки і практичну користь. Через це його поважають і йдуть за порадою люди з ближніх сіл.
Захар — батько вісьмох синів, він виховав достойну зміну. Усі вони шановані люди, гідні свого вітця.