Непосидючий, майстер на різні вигадки, Федько був страшенним розбишакою й халамидником: то шибку розіб'є з рогатки, то синця наб'є своєму другові, то змія відбере в хлопців. Перший по силі на всю вулицю. Але, незважаючи на все це, у Федька було дуже багато друзів: і Гриць, і Стьопка, і Спірка. Хлопці його дуже любили й поважали. Мабуть, тому, що він був чесним і порядним. Усі знали, що маленький халамидник ніколи не брехав, навіть тоді, коли хлопця били за його пустощі Він завжди говорив тільки правду, хоча, якщо б захотів, міг би завжди виправдатися. До того ж Федько був справжнім другом, і хлопці знали про це.Толя – син хазяїна будинку, у якому жила родина Федька, – був дитиною ніжною, делікатною та смирною з "невинними синіми очима". Завжди чистенький і чепурнешяшй, він зовсім не мав нахилу "до Федькових забав" і ставився з погордою до мужицьких дітей. Але якась невідома сила тягнула його до халамидника. Толя – хитрий і підступний: він підбив Федька на ризиковану подорож по кризі, мріючи про те, що той злякається, а хлопці з нього посміються А інша його вада – заздрість – штовхає його самого на кригу. Федько рятує Толю, ризикуючи власним життям, а цей брехун ще й звинувачує його в тому, у чому був винен сам. Бешкетник виявився справжнім героєм і благородною людиною: хлопець збрехав перший раз у житті, щоб захистити зляканого Толю від розгніваного батька, але заплатив за своє благородство надто дорогою ціною – власним життям. Толя навіть після смерті Федька не відчуває власної вини, навіть забирає чижика, збрехавши матері хлопця, ніби виграв його. Він підлий і дріб'язковий Толя – егоїст, який думає тільки про себе, його не цікавлять почуття й думки інших, він не знає, що таке честь, совість, благородство, що значить бути справжнім другом. Йому притаманні підлість, брехливість, хитрість, зрадливість, заздрість, пихатість та егоїзм. Я впевнений у тому, що в Толі школи не буде друзів, і мені б дуже хотілося мати такого чесного, благородного сміливого друга, яким був Федько.
