Відокремленість від оточуючих: "Якого не прийнято, то й той сидить тут, осторонь, і з цікавістю стежить за грою" доброта: "за великим Павликовим горбом діти ще не вміють побачити чудового серця його, тому боявся, що пустуни зобидять хлопця"(Дід Антип про хлопця) самотність: "Через його страшний горб товариші цурались його, й він звик бути здебільшого самотнім, на самоті з своїми думками, жив ними, тішився, розважався ними" лагідність: "гарний світ нениних казок зробив і ті думки його лагідними, а серце чулим до всяких пригод, що траплялися створінням малим та беззахисним" любов до природи: "любив звірят, любив пташок, навіть зомлівав, коли при нім хто з хлопців розбивав пташині яєчка або скручував голови горобеняткам"
Баба Параска і баба Палажка - це дві другорядні героїні повісті І.Нечуй-Левицького "кайдашева сім"я". Але їхні образи надають твору колоритності, образності.
Щодо характеристики цих героїнь, то хоч здавалося б,що вони абсолютно різні, але постійна ворожнеча цих двох сільських жіночок робить їх дуже подібними - звичайними сільськими склочницями.
Баба Параска: баба Параска Гришиха, лютий Палажчин ворог, відома на все село брехуха. Описуючи цю героїню, автор каже, що у неї веселі сірі очі. Таке враження, що їй зовсім нічим журитися, тому вона бігає по селі, збирає плітки, переносить їх від хати до хати, а інколи ще й підбиває інших на конфлікт, щоб потім було про що плескати язиком.
Баба Палажка: баба Палажка Солов'їха... була дуже богомольна і щороку їла паску в Києві в Лаврі. Вона хоче виглядати поважно в очах інших,тому інколи й прибріхує, наприклад: "Оце як ходжу по печерах та по церквах, то за мною іде слідом сотня або й друга людей, а я всім розказую, в якій церкві які мощі...", хоча в дійсності "Баба Палажка назбирала по селі десять бабів і другого дня зайшла за Мелашкою". Автор досить багато розказує про те, як баба Палажка водить віруючих по святих місцях у Києві, але вся поважність баби Палажки тьмяніє через прикрість, яка сталася з бабою Палажкою у Братському монастирі, а історія з втечею Мелашки остаточно підірвала авторитет Палажки в селі.
Відповідь:
Баба Параска і баба Палажка - це дві другорядні героїні повісті І.Нечуй-Левицького "кайдашева сім"я". Але їхні образи надають твору колоритності, образності.
Щодо характеристики цих героїнь, то хоч здавалося б,що вони абсолютно різні, але постійна ворожнеча цих двох сільських жіночок робить їх дуже подібними - звичайними сільськими склочницями.
Баба Параска: баба Параска Гришиха, лютий Палажчин ворог, відома на все село брехуха. Описуючи цю героїню, автор каже, що у неї веселі сірі очі. Таке враження, що їй зовсім нічим журитися, тому вона бігає по селі, збирає плітки, переносить їх від хати до хати, а інколи ще й підбиває інших на конфлікт, щоб потім було про що плескати язиком.
Баба Палажка: баба Палажка Солов'їха... була дуже богомольна і щороку їла паску в Києві в Лаврі. Вона хоче виглядати поважно в очах інших,тому інколи й прибріхує, наприклад: "Оце як ходжу по печерах та по церквах, то за мною іде слідом сотня або й друга людей, а я всім розказую, в якій церкві які мощі...", хоча в дійсності "Баба Палажка назбирала по селі десять бабів і другого дня зайшла за Мелашкою". Автор досить багато розказує про те, як баба Палажка водить віруючих по святих місцях у Києві, але вся поважність баби Палажки тьмяніє через прикрість, яка сталася з бабою Палажкою у Братському монастирі, а історія з втечею Мелашки остаточно підірвала авторитет Палажки в селі.
Пояснення: