Пурпурові вітрила – це повість-феєрія олександра гріна про віру в чудо та мрію. книга розповідає читачам про життя дівчинки ассоль, яка в маленькому віці втратила матір. дівчина жила разом зі своїм батьком, який виготовляв іграшки, щоб заробити хоч трішки коштів на прожиття. одного разу доля влаштувала ассоль зустріч зі старим чоловіком на ім’я егль. він розповів, що до неї неодмінно припливе принц на кораблі з яскравими пурпуровими вітрилами. дівчинка щиро вірила, і одного чудового дня її мрія стала реальністю.
Ява рень – це відчайдушний енергійний хлопець. але звідки ж взялося таке незвичайне ім’я – ява? так назвав себе сам хлопець, коли йому виповнилося лише півтора роки. мале пискля хотіло сказати «я – ваня», а в нього вийшло лише «ява». ось і причепилося до хлопця, як реп’ях до собачого хвоста, оте «ява». справжнім ім’ям хлопця майже ніхто у селі не називав. у яви було скуйовджене руде волосся і рясно вкрите веснянками обличчя. хлопець цей надзвичайно відчайдушний і енергійний, зазвичай він і стає ініціатором різноманітних вигадок і бешкетів, у яких завжди приймає участь і його ліпший товариш павлуша. ява то вигадує про метро під васюківкою, то влаштовує бій биків, то організовує шкільний театр. незважаючи на всі бешкети яви, цей хлопець здатний і на серйозні вчинки. наприклад, коли йому знадобилося перездавати екзамен, він знайшов в собі сили все літо готуватися до перездачі, ховаючись на вигаданому ним самим острові і вважаючи себе «робінзоном кукурузо».
