.2. коран, авеста, біблія 3. книги 4.мусульман 5.Новий Заповіт — друга частина Біблії, що містить у собі 27 книг. У Новому Заповіті розповідається про прихід на землю Месії (Христа) від Бога, Сина Божого, щоби він помер за людей і таким чином відкупив їх від успадкованого ними від першого чоловіка Адама та його дружини Єви гріха (про що розповідається і у Старому Заповіті). Будучи на землі і проповідуючи про Небесне Царство Боже, Ісус (Месія) вибрав дванадцять апостолів (один з яких зрадив його) і доручив їм поширювати його вчення по цілому (знаному в той час) світі. Окрім самої Євангелії у Новому Заповіті є і інші книги, де розповідається і стає відомо про виникнення та існування перших общин християнства. Апостоли у своїх посланнях (листах) до церков навчають то́му, що́ саме необхідно для ння, а також надають поради для повсякденного життя. Остання книга Нового Заповіту — Об'явлення — символічною мовою розповідає: про другий прихід Христа на землю як Царя Божого Небесного Царства; про кару для тих, хто не повірив у Христа і не виконував його волю; про вибір співцарів у його царстві, правлячих над підданими на землі; про небесне місто, збудоване Богом; про знищення розпусниці, названої «Вавилон Великий», символічним звіром; про війну Бога з земними царями — Армагеддон, що провокується Божим ворогом — Дияволом.
Старий Заповіт або Старий Завіт — перша частина Біблії, що по обсягу становить близько трьох четвертих усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 50 книг у православних, 45 у католиків, та 39 у протестантів, написаних переважно староєврейською мовою. У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю. Через увесь Старий Заповіт простежується обіцянка Бога відновити посередництвом Мес зруйновані гріхом відносини із Богом. Головна ідея Старого Завіту — договір Бога Ягве з обраним єврейським народом. Умови договору зводяться до двох основних положень:
«Я — Бог Ягве: нехай не буде для тебе інших богів, окрім мене»;«Не рідніться з іншими (язичницькими) народами».
Структура Старого Завіту складається з чотирьох головних груп:
Доісторичні книгиІсторичні книгиНавчальні (поетичні) книгиПророчі книги
НАРОДНА ДРАМА — фольклорна ігрова вистава, видовише, шо об’єднує різноманітні форми нар. театр, мист-ва, драм, дії, які передавалися із покоління в покоління у виконанні непрофесійних (самодіяльних) акторів. Найбільш характерні такі види: 1) обрядові зооморфні ігри; 2) драм, вистави (сцени) побутового характеру; 3) ляльковий театр; 4) власне драми (з розгорнутим сюжетом). Обрядові ігри джерелами сягають глибокої давнини; у різних народів вони розвивалися на грунті календарних і сімейних обрядів, у яких велику роль відіграє культ родючості, шо входить до аграрної магії, тотемізму, сакралізації явиш природи.
3. книги
4.мусульман
5.Новий Заповіт — друга частина Біблії, що містить у собі 27 книг. У Новому Заповіті розповідається про прихід на землю Месії (Христа) від Бога, Сина Божого, щоби він помер за людей і таким чином відкупив їх від успадкованого ними від першого чоловіка Адама та його дружини Єви гріха (про що розповідається і у Старому Заповіті). Будучи на землі і проповідуючи про Небесне Царство Боже, Ісус (Месія) вибрав дванадцять апостолів (один з яких зрадив його) і доручив їм поширювати його вчення по цілому (знаному в той час) світі.
Окрім самої Євангелії у Новому Заповіті є і інші книги, де розповідається і стає відомо про виникнення та існування перших общин християнства. Апостоли у своїх посланнях (листах) до церков навчають то́му, що́ саме необхідно для ння, а також надають поради для повсякденного життя.
Остання книга Нового Заповіту — Об'явлення — символічною мовою розповідає: про другий прихід Христа на землю як Царя Божого Небесного Царства; про кару для тих, хто не повірив у Христа і не виконував його волю; про вибір співцарів у його царстві, правлячих над підданими на землі; про небесне місто, збудоване Богом; про знищення розпусниці, названої «Вавилон Великий», символічним звіром; про війну Бога з земними царями — Армагеддон, що провокується Божим ворогом — Дияволом.
Старий Заповіт або Старий Завіт — перша частина Біблії, що по обсягу становить близько трьох четвертих усієї Біблії. Старий Заповіт нараховує 50 книг у православних, 45 у католиків, та 39 у протестантів, написаних переважно староєврейською мовою. У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю. Через увесь Старий Заповіт простежується обіцянка Бога відновити посередництвом Мес зруйновані гріхом відносини із Богом. Головна ідея Старого Завіту — договір Бога Ягве з обраним єврейським народом. Умови договору зводяться до двох основних положень:
«Я — Бог Ягве: нехай не буде для тебе інших богів, окрім мене»;«Не рідніться з іншими (язичницькими) народами».Структура Старого Завіту складається з чотирьох головних груп:
Доісторичні книгиІсторичні книгиНавчальні (поетичні) книгиПророчі книгивистава, видовише, шо об’єднує різноманітні форми
нар. театр, мист-ва, драм, дії, які передавалися із
покоління в покоління у виконанні непрофесійних
(самодіяльних) акторів. Найбільш характерні такі
види: 1) обрядові зооморфні ігри; 2) драм, вистави
(сцени) побутового характеру; 3) ляльковий театр;
4) власне драми (з розгорнутим сюжетом). Обрядові
ігри джерелами сягають глибокої давнини; у різних
народів вони розвивалися на грунті календарних і
сімейних обрядів, у яких велику роль відіграє культ
родючості, шо входить до аграрної магії, тотемізму,
сакралізації явиш природи.