Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями
Мені з раннього дитинства подобалися народні казки, я просив мені їх читати якомога часто. З казок я дізнавався про нечувані пригоди, небувалих людей, химерних тварин.
Одна з таких казок - "Мудра дівчина". В ній йдеться про дочку бідного, убогого чоловіка - Марусю. Позиваючись з багатим братом, чоловік розумів, що мусить віддати йому останнє своє майно. Але Маруся все врятувала.
Пан, лінуючись чесно судити братів, загадав їм загадку: що на світі ситніш, прудкіш, миліш за усе? Але для мудрої дівчини Марусі такі панські загадки не становили ніякої складності. Всі вона відгадувала - і цю, і наступні.
Тому мені й подобається ця народна казка - вона відображає мудрість української простої жінки.
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями
Мені з раннього дитинства подобалися народні казки, я просив мені їх читати якомога часто. З казок я дізнавався про нечувані пригоди, небувалих людей, химерних тварин.
Одна з таких казок - "Мудра дівчина". В ній йдеться про дочку бідного, убогого чоловіка - Марусю. Позиваючись з багатим братом, чоловік розумів, що мусить віддати йому останнє своє майно. Але Маруся все врятувала.
Пан, лінуючись чесно судити братів, загадав їм загадку: що на світі ситніш, прудкіш, миліш за усе? Але для мудрої дівчини Марусі такі панські загадки не становили ніякої складності. Всі вона відгадувала - і цю, і наступні.
Тому мені й подобається ця народна казка - вона відображає мудрість української простої жінки.