"Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб" говорить Іван Огієнко. На світі багато країн, а в кожної своя мова. Їх багато: англійська, французька, японська, німецька, російська, польска, але серед них є одна, милозвучна, калинова, солов'їна, барвінкова - українська рідна мова. Про мову рідну, ніжну, милу багато можна говорити:"Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів",- пише В. Захарченко. Не дарма говорять, що саме українці мають пишатися своєю мовою. "Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я... І поки живе мова – житиме й народ, яко національність... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань" промовляє ІванОгієнко. А на кінець хочу використати цитату великого добротворця М. Рильського : "Як парость виноградної лози, плекайте мову Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих".
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих".