Треба дати відповідь на питання з повісті "чорна рада". 1. хто викупив з турецької неволі василя невольника? 2. як звати попа й одночасно полковника? 3. хто гостював на хуторі хмарище, коли шрам приїхав до череваня? 4. слова «бгатці! от я почувсь недобре. ходімо лиш до хати. там нам дадуть таких вареників, що всяке горе на душі одлигне» промовляє 5. на руку лесі були претендентами кирило тур, петро шраменко і 6. за що кирила тура покарали біля стовпа? 7. яким композиційним елементом є розповідь про одруження лесі з петром і їхнє життя на хуторі хмарище? 8. рада в романі названа чорною, бо в ній брала участь 9. кому яким сомко адресує слова: « чужою смертю не куплю собі волі»? 10. як називається зображена в «чорній раді» епоха? 11. про яке місто йдеться в описі «перед ними так і заблищало, так і замиготіло, так і замережало церквами, хрестами, горами і будинками. святий город сіяв, як той єрусалим»? 12. слова «зложити докупи обидва береги дніпрові, щоб приклонились під одну булаву! виженем недоляшка з україни, одтиснем ляхів до самої случі — і буде велика одностайна україна» 13. ідилію «садка вишневого коло хати» втілено в образі 14. за жанром «чорна рада» — перший в українській літературі 15. уночі лесю викрав 16. словами «орел, а не козак! » василь невольник характеризує 17. прізвище московського князя, який приїхав підтримати брюховцького, 18. який підзаголовок має роман «чорна рада»? 19. хто «був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами»? 20. скільки років василь невольник пробув у турецькій неволі? 21. кого сомко «ввелів посадити верхи на свиню да й провезти ті всьому гадячу»? 22. хто «ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі» ? 23. як іще називали івана мартиновича брюховецького? 24. за якого предмета яким сомко міг безперешкодно покинути глибку?
Відповідь:
Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Пояснення: