Тореадорі з Васюкывки
1. Хлопці хотіли прорити метро під клунею?
2. За проїзд у метро хлопці збиралися брати п'ять копійок з учительки української мови?
3. Дідусь у покарання примусив хлопців закопувати метро назад?
4. Зробити підводний човен хлопці вирішили з плоскодонки?
5. Щоб витягти цуценя з криниці, хлопці принесли мотузку з дому?
6. Кандидатура цапа Жори не підійшла на тореадорський бій, бо він був з одним рогом?
7. Хлопці шукали порятунку від Контрибуції в калабані.
8. Павлусь дружив з Явою ще з першого класу?
9. Сестра Яви не вимовляла літеру "Л" ?
10. Театр хлопці організували разом з учителькою Галиною Сидорівною.
11. Ява з Яришкою найчастіше сварилися через велосипед?
12. Думаючи, що вмирає, Ява подарував Яришці свій магнітофон?

Цитатна характеристика поета «Давня казка» — Проживав поет нещасний, Тільки мав талант до віршів Не позичений, а власний. — Хоч не був він теж поганий,— От собі — людина божа! — Що не був співцем поет наш, Бо зовсім не вмів співати. — І не був поет самотнім,— До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні — слова вислухати. — Теє слово всім давало То розвагу, то пораду. — Він зо всього був догодний Ні голодний, ні холодний. — Ей, я лиха не боюся З ним ночую, з ним і днюю… — Не турбуйтесь за мене, папе, Маю я багатства стільки, Що його й на тебе стане! — Та й сам я Не люблю за панами жарту… — Бачиш ти — оця діброва, Поле, небо, синє море, То є багатство — панство І розкішне, і просторе При всьому цьому багатстві Я щасливий завжди й вільний. — Так, я вільний, маю бистрі Вільні думи-чарівниці. — Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину, В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину. — Скрізь гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі; Сам я вільний і ніколи Не зламав чужої волі.

Від початку твору вони виступають як представники старшого покоління,які черпають натхнення й життєву енергію зі зв*язку з землею.Обробка землі,доглядання за нею були невід*ємними складовими тогочасного життя селян.Цим характеризувалась їх працьовитість,уміння чесно заробляти на "хліб насущний".На відміну від своїх нащадків,Івоніка та Марійка місцями навіть фанатично віддані землі.Це підкреслюється багаточерговими епітетами,цитатами з твору.Таким чином,О.Кобилянська змалювала тогочасне селянство як уособлення життєвої мудрості.
(складала самостійно,тому сміливо можеш використовувати для написання творів чи виссловлення власної думки щодо цього твору).