ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
За змістом роману Стендаля "Червоне і чорне".
1. Які слова вирішували все у Вер 'єрі?
а) "за віру, короля і Батьківщину";
б) "приносити прибуток";
в) "хай живе любов".
2. На якій посаді працював Жульєн у пана де Реналя?
а) секретаря;
б) швейцара;
в) гувернера.
3. Чим здивував усіх Жульєн у перший день перебування у будинку де Реналів?
а) вишуканим одягом;
б) знанням латинської мови;
в) спритністю рук.
4. Хто був кумиром Жульєна?
а) Наполеон;
б) батько Жульєна;
в) Людовік X.
5. Що відбувається у душі пані де Реналь, коли вона зрозуміла, що закохана?
а) вона боїться, опирається своїм почуттям;
б) нічого нового у цьому почутті для неї не було;
в) вона відчуває себе щасливою.
6. Що пропонує Фуке Жульєнові, коли радить піти від Реналів?
а) стати його компаньйоном;
б) пограбувати Реналів;
в) поїхати до Америки.
7. Який сюрприз підготувала пані де Реналь Жульєнові, коли король відвідував Вер 'єр?
а) за Жульєна на бал;
б) виклопотала йому місце у почесному караулі;
в) познайомила з впливовою дамою.
8. Що прикметного в єпископі Агдському?
а) він кульгав на ліву ногу;
б) був дуже молодий;
в) погано розмовляв французькою.
9. Що пані де Реналь сприйняла як кару за свій гріх?
а) банкротство її родини;
б) хворобу молодшого сина;
в) перелом ноги.
10. Яка подія загрожувала стосункам Жульєна і пані де Реналь?
а) пан де Реналь отримав листа, в якому повідомлялося про зраду дружини;
б) батько Жульєна вирішив забрати його до себе;
в) про їхні стосунки дізнався старший син пані де Реналь.
11. Які стосунки були у Жульєна з семінаристами?
а) усі хотіли з ним товаришувати;
б) його не любили;
в) у семінарії було заборонено розмовляти один з одним.
12. Чим заслужив абат Пірар доброзичливість маркіза де Ла-Моля?
а) займався однією з його судових справ;
б) врятував життя його доньки;
в) був духівником його дружини.
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.