Тестизавдання із вибором кількох правильних відповідейвіберіть твори,які мають мотиви, схожі на ті, що присутні у повісті мкоцюбинського«тіні забутих предків»,а) драма-феєрія лесі українки «лісова пісня»б) повість ольга кобилянської «людина».- б) роман м. булгакова «майстер і маргарита»птрагедія в. шекспіра «ромео і джульєтта»: д) роман панаса мирного «повія».оланих твори, чільне місце яких відведено змалюванню народних18. виберіть серед поданих твори, чільне місце о яких відведенно у змалюванні народнихтрадицій та звичаїв: а) «кайдашева сім'я» | с. нечуя-левицького,б) «хіба ревуть воли. » панаса мирного; в) «тіні забутих предків» м. коцюбинського,г) «ой, не ходи, » м. старицького; д) «земля» о. кобилянської.завдання на встановлення відповідності19. установіть відповідність між поетичними творами та назвами поетичних циклів, доскладу яких вони входять: а) цикл «сім струн» (леся українка),|| 1) «тричі мені являлася любов».б) цикл «веснянки» (і. франко),* 2) «стояла я і слухала весну».в) збірка «мій ізмарагд» (і. франко),3) «земле, моя всеплодюща мати».г) цикл «мелодії» (леся українка); 4) «червона калина, чого в лузі гнешся? »д) цикл «невільничі пісні» (леся українка)3) «слово, чому ти не твердая криця? »20. доберіть до кожного імені письменника стиль, у якому він працював: a) експресіонізм,1) панас мирнийб) неоромантизм,2) леся українкав) реалізм,3) в. стефаникг) імпресіонізм,4) м. коцюбинськийд) сентименталізм.21: налишіть автора першого в українській літературі фантастичного роману.22. назвіть ім'я та прізвище головного героя повісті і. франка «перехресні стежки23. назвіть стилістичний прийом, що полягає в протиставленні.24. доповніть перелік фрагментом, якого не вистачаєекспозиція, розвиток дії, кульмінація, розв'язка, постпозиція.​

Лаврін приїхав до млина, позносив з воза мішки заїхав під верби, розпріг воли, поклав їм сіна, а сам ліг спати. Добре виспавшись, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин. Мірошник уже насипав борошном його мішки. Запрягши волів, Лаврін ненароком подивився на Рось і побачив дівчину. Він почув, що вона ніби освітила всю його душу, неначе сонце і побігла на гору зіркою. Лаврін махнув батогом на воли і, замість того, щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною.  По обидва боки стояло високе жито, неначе дві зелені стіни. Дівчина ішла попід самою зеленою стіною, висмикувала з жита сині волошки й затикала за вуха. Лаврін догнав її й порівнявся з нею. Вона глянула на його своїми темними очима, і йому здалося, що на житі блиснули дві зірки.

• «Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя». • «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком». • «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив». • «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю». • «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися». • «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли». • Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся». • «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в вці». • «Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! Ось тобі, ось тобі! — Тепер Павлусь отямився. Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. Його взяв на руки Степан і став відтирати». • І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. Як її поганці оглядають та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись». • «Хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без Дідусева наука стала йому в пригоді. «Ось це Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь”». • Недоля: «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде». • «Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі,— то не те, як він тікав з вки. Тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється». • «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає. Вони мене завезуть в Крим, то, може, й сестру легше знайду». • «Помагав татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. Він був тямущий, і татари не могли надивуватись. Хлопець вдавав із себе до всього охочого, щирого і виконував усі роботи вправно». • «Ні, не прийму! І моєї християнської не зречусь… Хоч і повісьте. Пощо мені опісля в смолі горіти». • «Внизу, в челядній, вибили Павлуся так, що зі спини аж кров потекла. У хлопця бігли сльози з очей, аж покусав губи до крові, а ні раз не застогнав». • «До ть мені, Господи свята Покрово, визволитися та козаком стати! Усі ці шаласи я з димом пущу і із землею зрівняю».