Тести до поеми «катерина»
1. Поема присвячена В. Жуковському на пам'ять про: а) день його
народження, б) день їхньої першої зустрічі, в) день викупу Ше Шевченка з кріпацтва, г) скасування кріпосного права.
2. Куди пішов москаль від Катрусі: а) у Польшу, б) у Московщину,
b) у Туреччину, г) у Молдову.
3. Катерина не журилася, коли її покинув москаль, бо:
a) була впевнена, що виростить дитину сама,
б) вірила, що він повернеться,
в) надіялася на до батьків.
4. Як село сприйняло народження Катерининого сина?
a) привітало, б) зраділо щастю Катрі, b) осудило батьків за виховання доньки.
5. Хто з батьків говорить, коли виганяють доньку з дому?
a) мати, б) батько.
6. Чому батьки виганяють єдину доньку?
a) вони не зможуть прогодувати її дитину; б) так наказав пан- кріпосник;
b) знають, що в Московщині їй буде краще;
г) щоб з них не сміялись люди.
7. Катря у чумаків «бере шага, аж труситься», бо: а) дуже голодна,
б)ій соромно в) дуже змерзла, г) боїться невідомих людей.
8. Як сприйняли москалі те, що Катерина шукає серед них свого
милого?
a) порадили почекати інших; б) перепитували, як його прізвище;
в) насміялися над обдуреною одним з них, прогнали геть від себе. 9.Де востаннє ночувала Катря? а) під тином у снігу, б) у найбіднішій хаті у селі, в) у хаті лісника, г)у стогу сіна.
10. Як склалася доля Катриного сина?
а) його підібрав батько і добре виховав, б) він залишився у лісника
за годованця, в) знайшов своє село і рідню, г) став пододирем у старця-кобзаря.
11. Як ставиться Шевченко до Катерини? а) осуджує, б) співчуває,
в гає байдуже за її долею, щоб розповісти нам.
12. Кого засуджує в поемі автор? а) дівчат, які не слухаються старших, в) москалів, які обдурюють дівчат, в) людей за їх жорстокість до таких, як Катря, г) батьків, які недостатньо виховують своїх дітей.
В епізоді, де Анна-Марія, служниця, з дітьми повертається до дому, ми бачимо щиру радість Нори, вона питається про настрій дітей, що і як вони робили. Вона постає перед нами матір'ю, можливо такою, як в неї не було.
Частина п'єси, де ми дізнаємося про позику грошей, задля лікування чоловіка, Ібсен описав жінку, як турботливу, готову на все.
В ситуації з подругою, Фру Лінне, Нора не пише їй понад 5 років, тому що власні проблеми являються більш вагомими, ніж проблеми подруги, тут ми бачимо, що Нора подумками занурюється в себе, настільки зберігає таємницю з грошами. Але під час моменту, де Міс Хельмер каже, що досить балакати їй, досить бути егоїсткою, краще нехай Фру Лінне розповість про себе, Нора все-одно багато базікає не звертаючи увагу на сказане. Вона не бажає розповідати подрузі про таємницю, але коли та починає вихвалятися, мов братам до Нора каже, що попри все, вона заборгувала грощі і Торвальд вилікувався.
Отже, Нора має власні почуття, які показує дітям, товаришу, але для чоловіка вона іграшка, яка повинна мати гарну усмішку.
Куди може піти Кайдаш, щоб не бачити бійок та не чути сварок? У шинок. Тут він виливає своє горе за чаркою. Це доводить його до білої гарячки, і він потопає майже у калюжі. Карпо стає грубою, черствою людиною, яка не поважає рідних батьків, але постійно відстоює своє право на «моє». «Ходім у волость,- каже Карпо братові,- бо я своєю часткою не поступлюся». Лаврін теж втрачає свою ліричну душу. Він, як і Карпо, вперто бореться за своє «моє». Гине і прекрасна душа Мелашки, яка потрапила в це пекло. Вона разом зі свекрухою щодня лається з Мотрею. Кайда-шиха готова з’їсти свою старшу невістку. Хто ж винен в тому, що люди з прекрасними рисами гинуть морально? Винен у цьому існуючий лад. В обставинах експлуататорського ладу ці риси і чудові здібності героїв не можуть розвиватися, вони гинуть під впливом соціального зла - приватної власності. Ці риси вдачі та здібності витрачаються не на користь суспільству, а на боротьбу за «твоє» і «моє». Ус ю свою енергію, свіжі сили зовсім молоді люди віддають сваркам, лайкам та бійкам.
І навіщо цих безкінечних конфліктів? Усього цього можливо було б уникнути.Для початку досить того щоб вони почати висловлювати свої думки без галасу і постаралися б зрозуміти опонента, погодитися на перемир'я і відшкодувати збитки щоб у подальшій бесіді не нашкодити собі.