Тема и идея Аварійська пустеля

Серед жіночих імен Наталок, Оксанок, Марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в Україні. Мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. Поширенню імені Наталка сприяла і п’єса Івана Петровича Котляревського «Наталка Полтавка». Я впевнена, що всі, хто читав п’єсу І. П. Котляревського, не залишилися байдужими до образу Наталки — дівчини чесної, рішучої, вірної, красивої, працьовитої. Став крилатим і вислів возного: «Золото — не дівка!» Чим же полонили цей образ і вся п’єса І. П. Котляревського читачів уже не одного покоління українців? У чому популярність п’єси й сьогодні? На мою думку, насамперед п’єса полонить читача чи глядача добротою, щирістю, великодушністю героїв твору. І тим, що перемагають у п’єсі правда, щирі почуття, а несправедливість відступає. Нам завжди хочеться, щоб було так. І звичайно — велика сила кохання. Світ споконвіку тримався на любові, і в будь-який час будуть важливими й найціннішими такі почуття, як доброта, душевність, повага й кохання. Образи Наталки й Петра, створені І. П. Котляревським, — це символи вірності в коханні й боротьбі за нього. Коли я читала вперше п’єсу Котляревського, вона дуже сподобалася мені тим, що в ній багато пісень, танців. Письменник відтворив національний колорит, вивів такі характери персонажів, які справляють неповторне враження. У п’єсі звучить 22 пісні, деякі з них народні, деякі написав сам письменник, але вони теж стали народними, бо полюбилися народові. Цікаво те, що майже кожен із персонажів має свій пісенний портрет. Пісні роблять п’єсу не схожою на інші — і в цьому теж особливість твору І. П. Котляревського. Вражає в п’єсі й мова. Зачинатель нової української літератури, який одним із перших почав писати живою народною мовою, зумів зачарувати ліричною пісенністю, лексичним багатством. П’єса написана 1819 року, а й сьогодні зрозуміла кожному, хто її читає. Отже, я думаю, що саме завдяки пісенності, мовному й національному колориту, неповторному й величному образу Наталки Полтавки п’єса І. Котляревського не залишає байдужим читачів. Майже двісті років живе улюблена в народі героїня Наталка. Причина безсмертя цього образу в тому, що в ній письменник блискуче втілив народний ідеал української жінки, її моральну красу

Що таке краса? Напевно, кожен із нас хоча б раз замислювався над цим питанням. Я вважаю, однозначної відповіді бути не може: у кожного свої цінності, а тому - й розуміння світу.

Краса - дещо непідвладне людині: ми не можемо доторкнутися до неї, відчути її аромат, або побачити колір. Ми лише відчуваємо її тонкими вібраціями душі. Проте вона необхідна людству. Лише на мить уявіть: усе навкруги потворне та мерзенне. Як би ми жили у такому світі, де ніщо не тішить око? Це, на мою думку, неможливо. Я вважаю вислів Джека Лондона справедливим: "Краса - абсолютна. Людське життя, все життя підкоряється красі. Краса вже існувала у Всесвіті до людини. Краса залишиться у Всесвіті, коли людина загине, але не навпаки. Краса не залежить від незначної людини, що борсається у багнюці". Наше життя повність підкорюється красі, а тому дуже важливо вміти бічити та цінувати її.

Отже, погляньте навкруги, невже ви не бачите, який світ прекрасний? Напевно, просто зараз ви знайдете дві-три прекрасті речі поруч із собою (хоча їх, звісно, набагато більше). Ми звикли не цінувати те, що маємо, не розуміти, як це важливо для нас. Я вважаю, потрібно слідувати пораді Олександро Д'Авенія: "Шукати красу всюди, де тільки можна її знайти, і дарувати її тим, хто поруч з тобою. Для цього і живу на світі". Лише тоді, коли ми навчимося бічити прекрасне на Землі, ми побачимо прекрасне всередині нас, у наших душах та серцях.

P.S. За бажанням можеш прибрати деякі речення, або замінити своїми - я лише дала "скелет". До речі, якщо ти вважаєш, що використання цитат для твого красу ще зарано, можеш просто прибрати їх, або замінити непрямою мовою, або перетворити їх на свої висловлювання. Сподіваюсь, до