Тема і головна думка вірша ліни костенко - вечірнє сонце, дякую за день вечірнє сонце, дякую за день! вечірнє сонце, дякую за втому. за тих лісів просвітлений едем і за волошку в житі золотому. за твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. за те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло оддзвеніти. за небо в небі, за дитячий сміх. за те, що можу, і за те, що мушу. вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу. за те, що завтра жде своїх натхнень. що десь у світі кров ще не пролито. вечірнє сонце, дякую за день, за цю потребу слова, як молитви.
є очевидним сонцепоклонництвом геніальної поетеси.