Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.
Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі. відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.
Джура – це зброєносець, учень у козацької старшини в Україні в 16—18 століттях
Зазвичай джурами були молоді хлопці, діти козаків. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Джура мав зброю чистить, коня доглядати, а його за це вчили козацької справи.
Січ для хлопця-джури – справжня школа козацтва. На Січі була створена справжня козацтка школа, яка готувала не тільки вояків, але й освічених людей, що могли працювати писарями або займати інші керівні посади. Навіть співи і гру на музичних інструментах викладали у козацькій січовій школі.
Але головним було, все ж таки, навчання козацькому мистецтву. Вправно володіти зброєю, бути фізично витривалим, вміти доглялати за знаряддям, надати першу медичну до .
Крім навчання, джури виконували багато роботи, допомагали січовим козакам. Вони куховарили, доглядали за хворими та пораненими, служили у церкві.
Первісно джура перське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з тюркської.
Объяснение:
Дуже часто стається так, що людина в реальному житті і в Інтернеті – нібито різна людина. Чому це так? Мабуть, тому, що в Інтернеті кожна особистість відчуває себе більш захищеною і не відчуває необхідності відповідати за свої вчинки. Інтернет – широкий простір, у якому можна собі дозволити все. Я намагаюсь як в Інтернеті, так і в реальному житті бути собою, залишатися людиною.
Я прагну жити не лише віртуальним життям. Я вважаю, що Всесвітня павутина має чимало переваг. Проте світом Інтернету не варто захоплюватись аж занадто. Адже навколо нас вирує життя, яке ми можемо просто пропустити, знаходячись у іншій реальності. Не варто відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі. відмовлятись від прогулянок, пікніків, нових знайомств у реальному житті. А головне – слід бути собою у будь-якому вимірі.
Джура – це зброєносець, учень у козацької старшини в Україні в 16—18 століттях
Зазвичай джурами були молоді хлопці, діти козаків. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Джура мав зброю чистить, коня доглядати, а його за це вчили козацької справи.
Січ для хлопця-джури – справжня школа козацтва. На Січі була створена справжня козацтка школа, яка готувала не тільки вояків, але й освічених людей, що могли працювати писарями або займати інші керівні посади. Навіть співи і гру на музичних інструментах викладали у козацькій січовій школі.
Але головним було, все ж таки, навчання козацькому мистецтву. Вправно володіти зброєю, бути фізично витривалим, вміти доглялати за знаряддям, надати першу медичну до .
Крім навчання, джури виконували багато роботи, допомагали січовим козакам. Вони куховарили, доглядали за хворими та пораненими, служили у церкві.
Первісно джура перське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з тюркської.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/hto-takiy-dzhura
Объяснение: