Святослав- батько Ігора та Всеволода.Автор слова змальовує його як талановитого воєначальника, мудрого державного діяча, справжнього патріота, і шляхетну людину.У 1184р він об'єднав руські землі і розгромив половецьке військо він постає ідеалом, краще розуміє події, відносини між князями.авторитет Святослава у рукописі можна назвати непорушним. Патріотична ідея, боротьба проти половців, знайшла вияв у золотому слові Святослава.Дорікаючи Ігорю І Всеволоду за їх неубдуманий вчинок, Святослав сумує з приводу поразки, яка завдала багато горя усій Руській землі, скаржиться на те, що князі не хочуть допомагати йому у великій справі захисту рідної землі. отже основна думка Золотого слова, це дорікання Ігорю та Всеволоду за їх необачність
Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість. Вихована людина повинна бути спокійною, врівноваженою, вміти тамувати злість, роздратування, керувати своїми емоціями. В критичній ситуації зробіть паузу і не втрачайте самоконтроль. Вчіться терпіти і прощати. Змусьте емоції працювати на Вас, а не проти Вас. Опануйте головним умінням - перетворювати негативні події на позитивні. Змінюючии значення, Ви змінюєте свою реакцію на те, що відбувається. Знайдіть у собі сили посміхнутися та знехтувати негараздами.
Патріотична ідея, боротьба проти половців, знайшла вияв у золотому слові Святослава.Дорікаючи Ігорю І Всеволоду за їх неубдуманий вчинок, Святослав сумує з приводу поразки, яка завдала багато горя усій Руській землі, скаржиться на те, що князі не хочуть допомагати йому у великій справі захисту рідної землі.
отже основна думка Золотого слова, це дорікання Ігорю та Всеволоду за їх необачність
спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї
діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких
випробувань і перемог. Кожен повинен навчитися керувати собою,
тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв
відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну
стійкість.
Вихована людина повинна бути спокійною, врівноваженою, вміти тамувати злість, роздратування, керувати своїми емоціями.
В критичній ситуації зробіть паузу і не втрачайте самоконтроль. Вчіться терпіти і прощати. Змусьте емоції працювати на Вас, а не проти Вас. Опануйте головним умінням - перетворювати негативні події на позитивні. Змінюючии значення, Ви змінюєте свою реакцію на те, що відбувається. Знайдіть у собі сили посміхнутися та знехтувати негараздами.