Т. "Сон" Т. Г. Шевченко 1 іронія
2 сарказм
3 гротеск
4 карикатура
А ... Стоїть собі, /голову понурив, /сіромаза.
Де ж Ділана / Медвежа натура? / мов кошеня, такий чудний.
Б так оце-то та богиня!.. /А я, дурний, не бачивши/ тебе, цяце, й разу, / та й повірив тупорилим/ твоїм віршемазам.
В лечу, лечу а вітер віє, / передо мною сніг біліє, / кругом бори та болота, / туман, туман і пустота.
Г у всякого своя доля / і свій шлях широкий. .
Д цариця-небога, / мов Оленьок запущений, / тонка, довгонога, / та ще, на лихо, сердешне, / хитавиці головою
Ліричним героєм називають оповідача в ліричних і ліро-епічних творах.
Не можна сказати, що ліричний герой і поет — це та сама людина. Адже поет – це автор твору. Ліричний герой – це відношення автора до написаного, ніби друге «Я» автора твору.
Між ліричним і ліро-епічним творами є відмінність. Адже, ліро-епічний твір значно більший за обсягом, крім ознак лірики (переважно віршований, відображає емоції), включає ознаки епосу (має сюжет та яскраві персонажі, розгортаються події).