«Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі!..»
«Дивись, як люде, так і ти. Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засідателя; одежа – перве діло»
«Краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам!»
«Бог дасть, дочку пристрою, тоді зажи-ву настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грать»
«Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими»
«Сказано у бумазі, що не так хвамилія стоїть: у нових бумагах – Боруля, а у старих – Беруля!..»
«Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».
«Напам’ять заучую. Мені Антон Спи-ридоновнч совітують виучувать бумаги напам’ять. Він тоже виучував, а тепер столоначальником по уголовній часті»
«Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем, чин дадуть, женю-ся на багатій»
«І в дворянстві одказали, і земський суд скасували, і я остався за штатом»
Важливу роль у визволенні Т.Г.Шевченка з кріпацької неволі в 1838 році відіграли українці І. Сошенко, А. Мокрицький, В. Григорович, росіяни К. Брюлов, В. Жуковський, О. Венеціанов та інші.
Перший “Кобзар” Т.Шевченка вийшов у Санкт-Петербурзі в 1840 році на кошти полтавського поміщика П. І. Мартоса, редактором збірки був пирятинець Є.П. Гребінка.
Першим ілюстратором творів Т. Шевченка був уродженець Полтавської губернії Яків Петрович де Бельмен, який разом з художником М. Башиловим проілюстрував рукописний “Кобзар”, поеми “Гайдамаки” та “Гамалія”.
У кінці квітня 1846 року Шевченко знайомиться з М. Костомаровим, одним з організаторів Кирило-Мефодіївського товариства. На початку березня 1858 року у Москві відвідує О. Бодянського, С. Аксакова, М.Максимовича.
Відповідь:
Пояснення:
«Я – не бидло і син мій – не теля!»
«Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі!..»
«Дивись, як люде, так і ти. Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засідателя; одежа – перве діло»
«Краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам!»
«Бог дасть, дочку пристрою, тоді зажи-ву настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грать»
«Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими»
«Сказано у бумазі, що не так хвамилія стоїть: у нових бумагах – Боруля, а у старих – Беруля!..»
«Все згоріло, і мов стара моя душа на тім огні згоріла!.. Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».
«Напам’ять заучую. Мені Антон Спи-ридоновнч совітують виучувать бумаги напам’ять. Він тоже виучував, а тепер столоначальником по уголовній часті»
«Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем, чин дадуть, женю-ся на багатій»
«І в дворянстві одказали, і земський суд скасували, і я остався за штатом»
Важливу роль у визволенні Т.Г.Шевченка з кріпацької неволі в 1838 році відіграли українці І. Сошенко, А. Мокрицький, В. Григорович, росіяни К. Брюлов, В. Жуковський, О. Венеціанов та інші.
Перший “Кобзар” Т.Шевченка вийшов у Санкт-Петербурзі в 1840 році на кошти полтавського поміщика П. І. Мартоса, редактором збірки був пирятинець Є.П. Гребінка.
Першим ілюстратором творів Т. Шевченка був уродженець Полтавської губернії Яків Петрович де Бельмен, який разом з художником М. Башиловим проілюстрував рукописний “Кобзар”, поеми “Гайдамаки” та “Гамалія”.
У кінці квітня 1846 року Шевченко знайомиться з М. Костомаровим, одним з організаторів Кирило-Мефодіївського товариства. На початку березня 1858 року у Москві відвідує О. Бодянського, С. Аксакова, М.Максимовича.
Объяснение: