к терен. До того, як герой зустрічає Джульєтту, він сприймає любов, як порив, як пристрасть. Його можна навіть назвати донжуаном, бажаючим самоствердитися.
На початку п’єси герой поводиться подібно незрілим романтикам – завойовує недоступну дівчину. Але дізнавшись юну Джульєтту, Ромео розуміє, що саме ця зустріч є доленосною для нього. Закоханість у Розалін зникає, і залишається тільки справжнє почуття захопленості Джульєттою.
На маскараді молоді люди відразу ж відкрито проявляють один до одного симпатію і цілуються.
Любов до Джульєтти змінює Ромео в кращу сторону. Герой більше не кляне це почуття, як робив раніше, палаючи надуманою пристрастю до Розалінда. Зустрівши Джульєтту, Ромео задається питанням, а чи любив він до цих пір? І відповідає сам собі, що немає, до Джульєтти всі дівчата були «неправдивими богинями». Герой давно прагнув до любові, вважаючи, що в цьому зможе знайти сенс життя. Тому Ромео штучно роздував полум’я пристрасті до Розалінда. Але несправжнє полум’я швидко згасло з появою в його житті Джульєтти.
Любов до Джульєтти зробила Ромео рішучіше. Він не боїться піти проти традицій суспільства і вступає в таємний шлюб з коханою дівчиною.
Любов героїв була великою і справжньою, але не змогла перемогти вікову ворожнечу сімей. Ромео і Джульєтта стали жертвами необгрунтованої ненависті оточуючих.
Головний герой знайшов сенс життя в любові до Джульєтті. Тому він не міг винести втрату коханої дружини. Коли Ромео бачить Джульєтту в склепі, то приймає рішення випити отруту.
Що таке щастя ??? Радість, дружба, гроші, любов, добро… Кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. Турбувало воно і багатьох письменників. На прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.
Павлуся, героя оповідання «Скарб» О.Стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» Чи щасливий Павлусь? Як на нього, так. Матеріальні статки має, а от духовно то бідна людина. З гумором оповідаючи про Павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав, – пише автор. – Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» Воістину щастя не може бути егоїстичним.
Герой твору Б.Лепкого «Цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. І хоч квітка виявилась мрією, маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. Герой вірить, що щастя таки на світі є.
Скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. Проте користі з них мало, бо то купка папірців. Господарі з твору Б.Лепкого «Мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. Їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.
У кожного своє поняття щастя, свій вимір. На мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї Батьківщини. Своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям, суспільству. Отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.
О.Довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. Тому давайте творити добро, допомагати один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.
к терен. До того, як герой зустрічає Джульєтту, він сприймає любов, як порив, як пристрасть. Його можна навіть назвати донжуаном, бажаючим самоствердитися.
На початку п’єси герой поводиться подібно незрілим романтикам – завойовує недоступну дівчину. Але дізнавшись юну Джульєтту, Ромео розуміє, що саме ця зустріч є доленосною для нього. Закоханість у Розалін зникає, і залишається тільки справжнє почуття захопленості Джульєттою.
На маскараді молоді люди відразу ж відкрито проявляють один до одного симпатію і цілуються.
Любов до Джульєтти змінює Ромео в кращу сторону. Герой більше не кляне це почуття, як робив раніше, палаючи надуманою пристрастю до Розалінда. Зустрівши Джульєтту, Ромео задається питанням, а чи любив він до цих пір? І відповідає сам собі, що немає, до Джульєтти всі дівчата були «неправдивими богинями». Герой давно прагнув до любові, вважаючи, що в цьому зможе знайти сенс життя. Тому Ромео штучно роздував полум’я пристрасті до Розалінда. Але несправжнє полум’я швидко згасло з появою в його житті Джульєтти.
Любов до Джульєтти зробила Ромео рішучіше. Він не боїться піти проти традицій суспільства і вступає в таємний шлюб з коханою дівчиною.
Любов героїв була великою і справжньою, але не змогла перемогти вікову ворожнечу сімей. Ромео і Джульєтта стали жертвами необгрунтованої ненависті оточуючих.
Головний герой знайшов сенс життя в любові до Джульєтті. Тому він не міг винести втрату коханої дружини. Коли Ромео бачить Джульєтту в склепі, то приймає рішення випити отруту.
Що таке щастя ??? Радість, дружба, гроші, любов, добро… Кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. Турбувало воно і багатьох письменників. На прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.
Павлуся, героя оповідання «Скарб» О.Стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» Чи щасливий Павлусь? Як на нього, так. Матеріальні статки має, а от духовно то бідна людина. З гумором оповідаючи про Павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав, – пише автор. – Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» Воістину щастя не може бути егоїстичним.
Герой твору Б.Лепкого «Цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. І хоч квітка виявилась мрією, маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. Герой вірить, що щастя таки на світі є.
Скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. Проте користі з них мало, бо то купка папірців. Господарі з твору Б.Лепкого «Мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. Їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.
У кожного своє поняття щастя, свій вимір. На мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї Батьківщини. Своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям, суспільству. Отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.
О.Довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. Тому давайте творити добро, допомагати один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.