У мене сталася така пригода: вранці я поїхала до своєї сестри. В автобусі, їдячи, я побачила знайому мені людину. Знаєте хто це був? Це була співачка. Моя улюблена. Я дуже зраділа, у мене серце огорнулося радістю. Я підійшла до співачки, і спитала в неї: -Привіт... Я навіть не передбачала, що тебе зустріну// сказала Я. -Привіт, так... -Куди Ви їдете? -До Марії Іванівни. Це моя подруга ( найкраща). А що таке? Ти куди їдеш? -А я їду до своєї сестри Марії. Ну добре, бувай, було приємно порозмовляти. -І мені... Потім я вийшла н зупинку і пішла додому, де жила сестра. Це було дуже странно; але співачка йшла теж туди куди і я. Я зайшла до квартири сестри, вона мене зустріла, ми почали пити чай. Раптом хтось подзвонив у двері. Сестра з ким то розмовляла, а знайте хто це був? МОЯ УЛЮБЛЕНА СПІВАЧКА! О, Боже, що вона тут робить? Тепер зрозуміло, моя сестра найкраща подруга тієї співачки.. От така пригода сталася.
Перші такі організації на українських землях набули форми модних на той час масонських лож, члени яких сповідували ідеї гармонізації суспільства («розумного суспільства») через удосконалення людини. Запозичені із Заходу масонські ложі заповнили суспільну нішу, яку мали займати громадські, політичні і релігійні об’єднання. Ці таємні товариства стали своєрідною відповіддю української еліти на виклик часу: в них об’єднувалися ті, хто жадав вирватися із задухи жандармсько-бюрократичного режиму, змінити звичний стан речей. Особливо спілкування з європейцями сприяло поширенню волелюбних і демократичних ідей.
Особливо спілкування з європейцями сприяло поширенню волелюбних і демократичних ідей.