нещодавно на уроках української літератури ми познайомилися з твором я. стельмаха «химера лісового озера, або митькозавр із юрківки». цей твір надзвичайно мені сподобався, як і всі його герої, але все ж найулюбленішим персонажем є митько. одразу, ще з перших рядків твору видно, що митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. водночас митько – не боягуз. можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати василя кинувся саме він. але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки. скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ митька привабливим та по-своєму оригінальним. мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь
Шевченко надзвичайно талановитий митець і я читаю його цікаві твори з захватом. Останій твір, який запав мені в пам'ять - це "Катерина". Чистосердечною і наївною була головна героїня, покохавши жорстокого іноземця. Її палке серце було розбито безглуздість і ненавистю сучасного світу. Вимушена була іти далеко-далеко за обрій, вона не сумувала і не падала духом. І саме це мене дуже вразило. Також, ще довго я буду пам'ятати, як дивився на малюка цей самий іноземець, боязко й відчайдушно. Кмітлива дитина враз зрозуміла, хто цей кремезний чолов'яга і де знаходиться його мати. Отже, я можу впевнено сказати, що моє серце заполонив увесь твір, вразила жорстокість деяких традицій і людських вагань, здивувала сила Катерини і розум малюка. Твір "Катерина" - це, безперечно, шедевр шевченківського слова і його починань. Це один ізнайкращих творів української літератури!
нещодавно на уроках української літератури ми познайомилися з твором я. стельмаха «химера лісового озера, або митькозавр із юрківки». цей твір надзвичайно мені сподобався, як і всі його герої, але все ж найулюбленішим персонажем є митько. одразу, ще з перших рядків твору видно, що митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. водночас митько – не боягуз. можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати василя кинувся саме він. але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки. скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ митька привабливим та по-своєму оригінальним. мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь
Отже, я можу впевнено сказати, що моє серце заполонив увесь твір, вразила жорстокість деяких традицій і людських вагань, здивувала сила Катерини і розум малюка. Твір "Катерина" - це, безперечно, шедевр шевченківського слова і його починань. Це один ізнайкращих творів української літератури!