Сюжет стихотворения.
ой вітер віє й вітер повіває, вітер повіває.
ой мати дочку й про життя питає, про життя питає.
– питай, мамо, сірого ж утяти, сірого ж утяти.
ой сіре же утя й на море ж ночує, на море ж ночує.
й воно же моє ой усе ж горе чує, усе ж горе чує.
перве же горе – свекруха ж лихая, свекруха ж лихая.
а вторе же горе – дитина малая, дитина малая.
а третє же горе – мій милий ревнивий, мій милий ж ревнивий.
іде же в поле, у поле ж й орати, у поле ж орати.
бере ж мене й волів погоняти, волів погоняти.
– ой, гей, гей, воли же, воли половиє, воли же половиє.
ой пройшли же мої літа же молодиє, літа же молодиє.
Рід: лірика
Вид: інтимна
Тема: розповідь про коханих жінок ліричного героя, своєрідна душевна сповідь перед читачем.
Ідея: кожен має право на високе почуття - кохання, тому ніколи не можна здаватись у його пошуках.
худ.засоби:
Порівняння: несміла, як лілея біла; мов метелик підлетіла;невинна, як дитина; пахуча, як...рай; бліда, мов місяць, вхопила за серце, мов сфінкс
Епітети: несміла любов, рожеві блиски, пурпурова хмара, розцвілий рай, тиха, сумна, таємна й недоступна любов
Оклики: Та дарма! Дарма! Дух...Тріпочеться!
Объяснение: