В повісті О. Кобилянської " Земля" ми знайомимось із сім'єю Івана Федорчука. У сім'ї Федорчуків було два сина: старший Михайло,а молодшого звали Сава.
Михайло - І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Роботящий юнак, який любить і поважає батьків, уміє і прагне працювати. Він іде до армії.Також він любить землю, працю на ній, але людина для нього - дорожча.він був добрим та чесним. Михайло відданий бідній наймички Анні.Він був готовий відмовитися від своєї частки землі.Добрий, гарний, працьовитий, сильний.
Сава-Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати.З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе Він не любить землі.Сава цілими днями вештається лісами і луками з рушницею. Вбити пташку чи дрібну тваринку було для нього задоволенням. Жорстокий і ледачий, він звик до крові! слабохарактерний, заздрісний та довірливий. Вот таким був Сава.
У цьому образі є всі ті якості, які притаманні для молодої дівчини в народних піснях, казках… Наталка вродлива, трудівниця, невсипуща хазяйка, розумна, чемна, привітна, ласкава, любить і шанує свою матір, але, поважаючи інших, вона вимагає поваги і до себе.
Петро — представник трудового народу.
Поставлений автором у типові умови тогочасної дійсності, сирота Петро виховується у чужій родині, з якої був вигнаний за те, що покохав доньку свого багатого покровителя (Наталка говорить, що Петро був бідний, любив її і за те потерпів і мусив її оставити), і блукає по заробітках.
Микола — сирота без роду, без племені, без таланту і без приюту.
У цьому образі І. Котляревський відтворив патріотизм українського трудового народу. Найсильніше почуття в Миколи — прагнення до особистої волі, прагнення позбутися залежності від багатіїв.
Тетерваковський — тип дрібного чиновника часів кріпосництва.
Тетерваковський — дворянин, але займає найнижчу посаду, яку могла одержати людина його середовища: він — возний, розвозив різні папери до повітових судів, виставляв майно на продаж тих, хто заборгувався. Складав також різним людям позови, скарги й ін.
Виборний Макогоненко — тип заможного українського селянина, який вибився на дрібного сільського урядовця.
Возний характеризує виборного як хитру і вертку людину. «Ти умієш увернутися — теє-то як його — хитро, мудро, недорогим коштом,— говорить він виборному, вмовляючи його згодитися висватати Наталку.
Терпилиха — типовий образ селянки-біднячки.
Усі вчинки і поведінка героїні визначаються перш за все глибокою материнською любов’ю. Вона якнайгарячіше хоче своїй дочці-одиначці щастя, бореться за нього. Але її розуміння щастя зовсім протилежне Наталчиному: для неї воно — в достатках. У минулому багата, а тепер дуже бідна, вона добре знає перевагу багатства над бідністю.
В повісті О. Кобилянської " Земля" ми знайомимось із сім'єю Івана Федорчука. У сім'ї Федорчуків було два сина: старший Михайло,а молодшого звали Сава.
Михайло - І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Роботящий юнак, який любить і поважає батьків, уміє і прагне працювати. Він іде до армії.Також він любить землю, працю на ній, але людина для нього - дорожча.він був добрим та чесним. Михайло відданий бідній наймички Анні.Він був готовий відмовитися від своєї частки землі.Добрий, гарний, працьовитий, сильний.
Сава-Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати.З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе Він не любить землі.Сава цілими днями вештається лісами і луками з рушницею. Вбити пташку чи дрібну тваринку було для нього задоволенням. Жорстокий і ледачий, він звик до крові! слабохарактерний, заздрісний та довірливий. Вот таким був Сава.
Наталка — народний ідеал української жінки.
У цьому образі є всі ті якості, які притаманні для молодої дівчини в народних піснях, казках… Наталка вродлива, трудівниця, невсипуща хазяйка, розумна, чемна, привітна, ласкава, любить і шанує свою матір, але, поважаючи інших, вона вимагає поваги і до себе.
Петро — представник трудового народу.
Поставлений автором у типові умови тогочасної дійсності, сирота Петро виховується у чужій родині, з якої був вигнаний за те, що покохав доньку свого багатого покровителя (Наталка говорить, що Петро був бідний, любив її і за те потерпів і мусив її оставити), і блукає по заробітках.
Микола — сирота без роду, без племені, без таланту і без приюту.
У цьому образі І. Котляревський відтворив патріотизм українського трудового народу. Найсильніше почуття в Миколи — прагнення до особистої волі, прагнення позбутися залежності від багатіїв.
Тетерваковський — тип дрібного чиновника часів кріпосництва.
Тетерваковський — дворянин, але займає найнижчу посаду, яку могла одержати людина його середовища: він — возний, розвозив різні папери до повітових судів, виставляв майно на продаж тих, хто заборгувався. Складав також різним людям позови, скарги й ін.
Виборний Макогоненко — тип заможного українського селянина, який вибився на дрібного сільського урядовця.
Возний характеризує виборного як хитру і вертку людину. «Ти умієш увернутися — теє-то як його — хитро, мудро, недорогим коштом,— говорить він виборному, вмовляючи його згодитися висватати Наталку.
Терпилиха — типовий образ селянки-біднячки.
Усі вчинки і поведінка героїні визначаються перш за все глибокою материнською любов’ю. Вона якнайгарячіше хоче своїй дочці-одиначці щастя, бореться за нього. Але її розуміння щастя зовсім протилежне Наталчиному: для неї воно — в достатках. У минулому багата, а тепер дуже бідна, вона добре знає перевагу багатства над бідністю.
Объяснение: